Неклітинні форми життя

Віруси – неклітинні форми життя, які становлять автономні генетичні системи, нездатні до самостійного існування поза організмом або клітиною хазяїна, тобто є внутрішньоклітинними паразитами.

Основні риси, що відрізняють віруси від живих організмів:

- відсутність клітинної будови;

- відсутність власної білоксинтезуючої системи;

- наявність тільки одного типу нуклеїнових кислот: ДНК або РНК;

- здатність до кристалізації.

Водночас, як і всі живі істоти, віруси здатні до:

- розмноження;

- успадкування ознак;

- генотипної та фенотипної мінливості;

- адаптації щодо умов навколишнього середовища.

Віруси мають досить просту будову. Кожна вірусна часточка складається з РНК або ДНК, які становлять серцевину вірусу і містять спадкову інформацію про його будову та захисної оболонки - капсиду. Повністю сформована інфекційна часточка називається віріон. Особливу групу являють собою віруси бактерій - бактеріофаги, які здатні проникати у бактеріальну клітину та руйнувати її.

Віруси, що поселяються в клітинах живих організмів, спричинюють велику кількість небезпечних захворювань рослин, тварин і людини.