Географія сільського господарства

Галузева структура сільського господарства

Сільське господарство - найстаріша галузь матеріального виробництва, де зайнято майже 50 % економічно активного населення світу. Залежно від типу країн кількість зайнятих у цій галузі коливається: у країнах, що розвиваються – 50–60 % ЕАН, у розвинених країнах - до 10 % і менше. Значно відрізняється продуктивність праці в галузі за типами країн: у розвинених країнах праця продуктивніша, ніж у слаборозвинених, майже у 100 разів.

Сільське господарство можна об’єднати у дві великі групи:

• товарне розвинене сільське господарство з інтенсивними тваринництвом і рослинництвом;

• споживче сільське господарство, яке базується на відсталому плужному землеробстві, пасовищному тваринництві, кочовому скотарстві та примітивному збиральництві.

Галузева структура сільського господарства

Рослинництво:

Зернові культури: пшениця, рис, кукурудза, зернобобові, зернокруп’яні

Технічні культури: волокнисті, олійні, ефіроолійні, цукрові, картоплярство, овочівництво, виноградарство, баштанництво, тютюнництво, чаївництво, вирощування кормових культур

Тваринництво: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, козівництво, конярство, розведення верблюдів, бджільництво, рибальство

Географія рослинництва

Рослинництво - основна галузь сільського господарства, а зернове господарство – основна галузь рослинництва. Зернові культури займають майже 50 % оброблюваної площі. Головні зернові культури - пшениця, кукурудза, рис - забезпечують майже 75 % світового виробництва зерна.

Коротка характеристика світового зернового господарства

На світовому ринку щороку реалізується 180 млн. т. зерна, 100 млн. з яких припадає на пшеницю, на другому місці - кукурудза, на третьому - рис (5 % від світового збору).

Серед технічних культур найбільше значення мають цукроносні, олійні та волокнисті культури, вирощування яких вимагає природних умов. Цукровий буряк, соняшник, картоплю, сою та льон вирощують у помірному поясі, а бавовник, цукрову тростину, арахіс, джут - у тропічному. Найважливішу олійну культуру - арахіс - вирощують у тропічних країнах Африки та Азії, соняшник - у Росії, Україні, Аргентині, Уругваї; сою - в США, Канаді, Китаї, Росії, Бразилії; важливу волокнисту культуру - бавовник - в Індії, Пакистані, Бразилії, Єгипті, Туреччині; джут – в Індії, Бангладеш, Шрі-Ланці. Понад 50 % цукру виробляється з цукрової тростини, яку вирощують у Мексиці, Бразилії, Індії, ПА, Єгипті та на Кубі.

Важливими експортними культурами є чай (Китай, Індія, Шрі-Ланка, Туреччина, Кенія), кава (Бразилія, Колумбія, Мексика, Індія, країни Східної Африки), какао-боби (Бразилія), олійна пальма (Філіппіни, Індонезія, Шрі-Ланка, країни Африки та Океанії).

Географія тваринництва

У розвинених країнах галузь має провідне значення та інтенсивний характер, у країнах, що розвиваються - другорядне значення та екстенсивний характер. Основні галузі світового тваринництва - скотарство, свинарство, вівчарство та птахівництво.

Коротка характеристика провідних галузей тваринництва світу

Рибальство пов’язане з морем, тому розвивається у регіонах та країнах, що мають вихід до моря. Два світові регіони рибальства, на які припадає ¾ морепродуктів - країни Східної, Південно-Східної Азії та Південної Америки (за винятком континентальних країн). Найбільша частка світового вилову риби припадає на Тихий океан. Країни-лідери: Китай, Японія, Росія, Перу, Індонезія, Малайзія, Чилі, Філіппіни, Ісландія, Норвегія, Індія.