Електричний струм у розчинах та розплавах електролітів

Електроліти - це розчини кислот, солей та лугів. При розчиненні у воді хімічні сполуки розпадаються на іони (катіони та аніони). Причиною тому є процес електролітичної дисоціації. Ступінь дисоціації залежить від температури і концентрації розчину. Якщо посудину з електролітом ввімкнути у електричне коло, негативні іони почнуть рухатися до позитивного електроду і навпаки. У результаті цього в колі встановиться електричний струм. Закон Ома для електролітів виконується.

При такій провідності проходження струму пов’язане з перенесенням речовини. На електродах відбувається виділення речовин, які входять до складу електролітів.

Процес виділення на електродах речовини, пов'язаний з окислювально-видновними реакціями, називають електролізом.

Закон електролізу експериментально відкрив англійський фізик Майкл Фарадей у 1834 році.

Закон електролізу: маса речовини, яка виділяється на електроді за деякий час при проходженні електричного струму, пропорційна цьому часу і силі струму.

Коефіцієнт пропорційності в цьому законі є електрохімічний еквівалент - маса речовини, яка виділяється при перенесенні заряду в 1 кулон. Електрохімічний еквівалент вимірюється в кілограмах, поділених на кулон.

Для того щоб знайти масу речовини, яка виділяється на електроді, необхідно електрохімічний еквівалент помножити на силу струму та на час.

Для електролітів виконується закон Ома. Опір електролітів з підвищенням температури зменшується. Роль опору в електролітах виграє процес рекомбінації молекул.