| Главная » Статьи » Навчання » Українська література | [ Добавить статью ] |
монолог Івана Іскри
| Увесь блідий, аж під очима чорно. – Я прошу, люди, вислухать мене. Багато слів страшних тут наговорено. Ніхто не говорив про головне. Я, може, божевільним тут здаюся. Ми з вами люди різного коша. Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Коли в похід виходила батава, – її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні. Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах! А ви тепер шукаєте їй кару. Вона ж стоїть німа од самоти. Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти! Важкий закон. І я його не зрушу. До цього болю що іще додам? Вона піснями виспівала душу. Вона пісні ці залишає нам. Ще тільки вирок – і скінчиться справа. І славний рід скінчиться – Чураї. А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її? | |
| Просмотров: 27552 | Комментарии: 1 | |
| Всего комментариев: 0 | |
Реклама
Категории раздела
| Хімія [42] |
| Фізика [43] |
| Зар.літ [4] |
| Біологія [18] |
| Алгебра [44] |
| Екологія [8] |
| Геометрія [36] |
| Географія [15] |
| Металургія [12] |
| Історія україни [31] |
| Українська мова [49] |
| Англійська мова [4] |
| Всесвітня історія [23] |
| Природознавство [29] |
| Українська література [11] |
| Компютерне документоведення [4] |
|
ТКМ
[0]
ТКМ (Технології конструкційних матеріалів)
|
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостів: 1
Користувачів: 0
