Білет № 11 

1. Охарактеризуйте паливно-енергетичні ресурси України та своєї області. 

Паливні корисні копалини — це ті, які при згорянні виділяють велику кількість тепла й 

використовуються для виробництва електроенергії: вугілля, торф, нафта, газ, горючі сланці. 

Кам'яне вугілля: 

1. Донецький вугільний басейн — найстаріший (XVIII ст.), містить 92 % запасів всієї України. Його 

площа — 50 тис. кв. км (Донецька, Луганська й частина суміжних областей). Шари залягають на 

глибині 1000–1200 м і глибше (верхні виснажені). Видобуток вугілля дорогий, але частково витрати 

компенсуються вигідним географічним положенням. 

2. Львівсько-Волинський басейн — видобуток вугілля почався у 50-х рр. ХХ ст. Площа — 10 тис. км2 

(Львівська, Волинська обл.). Потужність шарів — до 0,6 м, глибина залягання 300–900 м. Має місцеве 

значення. 

Буре вугілля: 

Придніпровський басейн — займає величезну площу на правобережжі Дніпра. Видобуток ведеться 

відкритим способом. Буре вугілля відзначається низькою теплотою згоряння. Басейн має місцеве 

значення.  

Нафтогазові родовища: 

1. Карпатська нафтогазова провінція — найстарша в Україні (XVII ст.). Інтенсивне використання 

призвело до виснаження родовищ. Має місцеве значення (видобувають 20 % від загального видобутку 

України). Найбільші родовища: Долинське, Бориславське, Бийковське, Ольховське та ін. 

2. Дніпровсько-Донецька нафтогазова область — відіграє головну роль в Україні. Ведеться дорозвідка 

(відкриваються нові родовища газу). Великі родовища нафти — Радченківське, Качанівське, Прилуцьке; 

газу — Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське (Харківська область). 

3. Кримсько-Причорноморська провінція — добувають газ з 1966 року, нафту — з 1993 року.  

Розвідані родовища на Тарханкутському і Керченському півостровах (родовища Джанкойське, 

Глібівське). Ведеться дорозвідка у шельфі Чорного й Азовського морів. 

Торф: 

Родовища поширені в Поліссі. 

 

2. Назвіть глобальні проблеми людства та розкажіть, як вони проявляються на території 

України. 

Слово «глобальний» (від французького «global») означає «всесвітній». Глобальні проблеми — це 

проблеми, вирішення яких вимагає зусиль величезної кількості населення або країн світу. 

Глобальні проблеми людства: 

ƒ  встановлення миру, боротьба із загрозою війни; 

ƒ  боротьба з тероризм, злочинність; 

ƒ  подолання економічної відсталості бідних країн; 

ƒ  ліквідація епідемій (у т.ч. наркоманії, паління); 

ƒ  екологічна; 

ƒ  енергосировинна; 

ƒ  демографічна; 

ƒ  продовольча; 

ƒ  освоєння Світового океану, космосу. 

Прояв глобальних проблем на території України. 

1. Екологічна проблема. 

Проявляється яскравіше за інші. Стан природного середовища в Україні вважається несприятливим. 

Причинами є: 

ƒ  потужний промисловий і господарський комплекс; 

ƒ  високий рівень розораності; 

ƒ  аварія на ЧАЕС. 

2. Проблема миру, боротьба із загрозою війни. 

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України було ухвалено рішення про вивіз 

ядерної зброї з території держави. У результаті скоротилося виробництво військово-промислового 

комплексу. 

3. Ліквідація епідемій. 

В Україні гостро стоять проблеми, пов'язані з такими захворюваннями, як онкологічні, туберкульоз, 

діабет. Служби охорони здоров'я беруть участь у Міжнародних програмах з розробки профілактичних 

заходів щодо боротьби зі СНІДом, наркоманією. 

4. Демографічна проблема. 

В Україні демографічна криза призводить до депопуляції нації. Причини кризи:  

ƒ  низький рівень санітарно-гігієнічних умов життя;  

ƒ  відносно низький рівень соціально-економічного розвитку країни та ін.  

Демографи України беруть активну участь у Міжнародних конференціях, де вирішуються питання 

політики планування сім’ї. 

 

3. За тематичними картами розкрийте географію та поясніть принципи розміщення 

нафтопереробних підприємств в Україні. 

Нафтопереробні підприємства займаються виробництвом напівфабрикатів: мазуту, дизельного палива, 

бензину, гасу, різних газоподібних речовин та ін. Вони орієнтуються: 

ƒ  На власні родовища нафти. Центри: Борислав, Надвірна. 

ƒ  На транзитні нафтопроводи, що йдуть зі сходу на захід. Центри: Лисичанськ, Кременчук, Дрогобич. 

ƒ  На великі нафтові термінали портових міст. Центри: Одеса, Херсон, Бердянськ. 

 

Білет № 12 

1. Дайте характеристику рудних корисних копалин України та своєї області. 

До рудних корисних копалин належать ті, які використовуються як сировина для чорної й кольорової 

металургії. Руди, які використовуються в чорній металургії — залізні й марганцеві — належать до руд 

чорних металів, інші — до руд кольорових металів. 

Рудні корисні копалини, пов'язані з Українським щитом: 

1. Криворізький залізорудний басейн розташований у басейні р. Інгулець. Довжина з півночі на південь 

— 100 км, із заходу на схід — 7 км. Тут поширені червоний залізняк, залізисті кварцити. 

2. Кременчуцький залізорудний басейн знаходиться в Полтавській області. Запаси залізної руди — 4,5 

млрд. тонн. 

3. Бєлозерський залізорудний басейн — у Запорізькій області. 

4. Нікопольський марганцевий басейн — у Дніпропетровській, Закарпатській областях. 

Рудні корисні копалини осадового походження: 

Керченський залізорудний басейн — АР Крим. 

Руди кольорових металів, пов'язані з магматичною й вулканічною діяльністю: 

ƒ  кіновар (ртутні) — Донбас, Закарпаття; 

ƒ  нікелеві — Побужжя (Кіровоградська обл.); 

ƒ  хромітові — середня течія Південного Бугу; 

ƒ  титанові — Дніпропетровська, Житомирська області; 

ƒ  поліметалеві — Закарпаття; 

ƒ  золото — Закарпаття, Донецька область; 

ƒ  цинкові — Донецька область; 

ƒ  свинцеві — Донецька область. 

Україна повністю забезпечує себе рудами чорних металів і експортує їх до країн Західної Європи.  

 

2. Охарактеризуйте машинобудівну промисловість України. 

Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, які випускають устаткування для 

всіх сфер господарства, а також предмети споживання. За ступенем потреби наукових розробок та 

матеріаломісткості галузі машинобудівного комплексу можна умовно згрупувати так:  

 

 

Машинобудування 

важке  загальне  середнє 

виробляє 

устаткування для 

галузей важкої 

індустрії 

точне 

виробляє 

автомобілі, 

верстати 

Виробляє електроніку, 

прилади, оргтехніку, 

робототехніку, 

ракетокосмічне 

устаткування 

виробляє устаткування 

для галузей легкої 

індустрії; сільського 

господарства; 

транспортні засоби 

(літаки, судна, 

локомотиви та ін.) 

Особливостями машинобудування є те, що воно містить близько половини промислово-виробничого 

потенціалу України; його складна галузева структура налічує кілька десятків галузей і підгалузей; ця 

галузь відповідає за науково-технічний прогрес в усіх сферах життя. 

Особливості й розміщення головних галузей машинобудування. 

Важке машинобудування випускає прокатні стани, турбіни, парові котли, гірничошахтне і нафтогазове 

устаткування. Орієнтується на джерела сировини — металургійні центри, такі як Харків, Донецьк, 

Горлівка, Дніпропетровськ, Кривий Ріг. 

Транспортне машинобудування виробляє транспортні засоби, орієнтується на транспортні магістралі, 

тобто споживача. Центри: Луганськ – тепловози; Миколаїв — морські судна; Харків, Київ — літаки. 

Сільськогосподарське машинобудування випускає різні комбайни (буряко-, кукурудзо-, зернозбиральні 

та інші), трактори, устаткування для тваринництва. Орієнтується на споживача. Центри: Херсон – 

кукурудзозбиральні комбайни; Тернопіль, Дніпропетровськ — бурякозбиральні комбайни. 

Автомобілебудування випускає автомобілі різного призначення, орієнтується на трудові ресурси. 

Центри: Запоріжжя — зборка автомобілів марки «Опель», Луцьк – легкові автомобілі моделі ВАЗ, Львів 

— автобуси ЛАЗ, Кременчук – вантажні автомобілі КРАЗ. 

Точне машинобудування вимагає високої кваліфікації працівників, оскільки технологія виробництва 

зводиться до точної обробки і зборки. Орієнтується на крупні наукові центри. Дніпропетровськ, Київ, 

Харків, Запоріжжя виробляють ракетоносії «Змій», «Протон», які використовуються у Міжнародній 

космічній програмі «Морський старт». 

 

3.  За  тематичними  картами  розкрийте  географію  вирощування  технічних  культур  на  території 

України, географію картоплярства та овочівництва.  

До технічних культур належать ті, які є сировиною для галузей легкої й харчової промисловостей. 

Вирощування технічних культур в Україні збільшується. 

Структура вирощування технічних культур: 

 

 технічні культури  

 

 

  

 

цукров

ий 

буряк 

тютю

н 

соняш

ник 

арахіс 

 соя  

 

коноп

ля 

хміль  картоп

ля 

(багато

цільов

а) 

кукуру

дза 

(багато

цільов

а) 

рапс льон 

(кучер

явець, 

довгун

ець)

 

Географія вирощування технічних культур. 

1. Цукровий буряк (цукроносна культура) — вимагає родючих ґрунтів, значної вологи, тепла. 85 % 

посівів припадає на Лісостеп — південь Полісся, північ Степу. Області: Вінницька, Хмельницька, 

Черкаська, Полтавська, Харківська, Тернопільська. 

2. Соняшник (олійна культура) — вимагає родючих ґрунтів, великої кількості сонячних днів, тепла, 

засухостійкий. Культивується в Степовій зоні, східному Лісостепу. Області: Дніпропетровська, 

Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Харківська, Донецька, Луганська. 

3. Льон (волокниста культура — льон-довгунець) — росте на дерново-підзолистих ґрунтах, вимогливий 

до вологого клімату. Вирощується на півночі й заході України. Області: Чернігівська, Житомирська, 

Рівненська, Сумська, Івано-Франківська. 

4. Картопля (крохмале-спиртова культура) — вимагає супіщаних ґрунтів, достатньої кількості вологи. 

50 % вирощування культури припадає на Лісостеп, 1/3 — на Полісся. Області: Волинська, Рівненська, 

Житомирська, Хмельницька, Київська, Сумська, Тернопільська. 

Овочівництво — в Україні повсюдно культивується близько 40 видів овочів. Однак має місце 

зональність: 

1. Помідори, перець, баклажани — у південному Лісостепу, Степу, Криму. 

2. Огірки, морква, цибуля, капуста — у північному Лісостепу, на Поліссі. 

 

Білет № 13 

1. Дайте характеристику нерудних корисних копалин України та своєї області. 

Нерудні корисні копалини — це ті, які використовуються у хімічній промисловості, а також у 

будівельному комплексі. 

Сировина для хімічної промисловості зосереджена на трьох мінерально-сировинних базах: 

ƒ  кам'яна, калійна сіль, сірка — Передкарпаття; 

ƒ  кам'яна сіль, фосфорити — Донбас; 

ƒ  кам'яна, магнієва, глауберова солі, фосфорити — Присивашшя. 

Окремі родовища зустрічаються повсюдно, наприклад: фосфорити — Сумська область, Запорізька 

область.  

Розвиток видобування будівельного каменю почався ще з Київської Русі. 

Сировина для будівельного комплексу:  

ƒ  граніт, мармур, піщаник, облицювальний камінь — родовища, пов'язані з Українським щитом; 

ƒ  рожевий мармур — Кримські гори, білий мармур — Карпати; 

ƒ  цементна сировина поширена повсюдно, у більших обсягах видобувають у районі Донбасу; 

ƒ  скляний пісок видобувають у Харківській, Запорізькій областях. 

 

2. Охарактеризуйте промисловість будівельних матеріалів України.  

Набір будівельних матеріалів, технологія їх виробництва і використання в Україні різноманітні. 

Величезні внутрішні потреби країни в будівельних матеріалах стимулюють розвиток будівельного 

комплексу. Україна має величезну сировинну базу для розвитку будівельної індустрії. 

Структура промисловості: 

 

 

Особливості основних галузей. 

Будівельна промисловість 

видобування і первинна 

переробка сировини  виробництво в’яжучих 

матеріалів 

щебінь, пісок, 

облицювальний 

камінь

виробництво стінових 

блоків, конструкцій 

цемент, гіпс, 

вапно 

цегла, керамзит, 

шлакоблоки, 

залізобетонні 

конструкції 

Цементна промисловість — для виробництва необхідні вапняк, глина, пісок, шлак, зола, відходи 

металургії. Центри: Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве, Кривий Ріг, Балаклея, Дніпропетровськ. 

Фарфоро-фаянсове виробництво (в т.ч. технічні вироби) зосереджене у Харківській, Київській, 

Запорізькій, Херсонській, Житомирській областях. 

Видобування мінеральної сировини: Донбас — вапняки, кварцити, польовий шпат, пісок; Житомирська, 

Київська, Черкаська області — будівельний камінь (граніт, габро, лабрадорит, базальт); Закарпатська 

область — мармур, туф; Кримські гори — рожевий мармур, облицювальний камінь. 

Скляна промисловість поширена в районах споживання. 70% всього листового скла виробляється в 

Донбасі (Артемівськ, Лисичанськ, Костянтинівка). 

Виробництво залізобетонних конструкцій поширене повсюдно (виділяють великі міста). 

 

3.  За  допомогою  тематичних  карт  поясніть  розміщення  однієї  з  теплових  та  однієї  з  атомних 

електростанцій (електростанції вказує вчитель).  

Розглянемо причини розміщення теплової електростанції на прикладі Вуглегірської ТЕС. 

ТЕС переважно орієнтуються на паливні ресурси. Вуглегірська ТЕС знаходиться практично в центрі 

Донецького вугільного басейну, що робить собівартість виробництва 1 квт/год електроенергії 

дешевшим. Також причинами розміщення Вуглегірської ТЕС у даній місцевості є: 

ƒ  близькість споживача (наявність металургійних центрів і великих населених пунктів); 

ƒ  густа мережа нафто- і газопроводів; 

ƒ  густа мережа високовольтних ЛЕП. 

Розміщення атомної електростанції розглянемо на прикладі Запорізької АЕС. 

АЕС в основному орієнтуються на споживача, тому що транспортування палива коштує досить дешево. 

У Запоріжжі розміщені найбільші підприємства чорної й кольорової металургії (алюмінієве 

виробництво), хімічних галузей, тому даному центру потрібне потужне джерело електроенергії, яким і є 

Запорізька АЕС. Наразі потужності даної електростанції нарощуються. 

 

Білет № 14 

1. Дайте загальну характеристику клімату України та своєї області. 

 Клімат визначається кліматоутворюючими чинниками. 

Сонячна радіація: 

ƒ  Кут падіння сонячних променів — у грудні 15–23° (північ-південь), у липні 60–67° (північ-південь). 

ƒ  Сумарна сонячна радіація — зростає з північного заходу (до 95 ккал/см2

) на південний схід (125 

ккал/см2

). 

ƒ  Альбедо — найвищий показник на північному заході (25 %), найменший на південному сході й 

півдні (16—18 %). 

За снігового покриву відбита радіація досягає 80 %. 

 Циклони: приходять із південного заходу, з північного заходу, із заходу. Діють 37 % днів року. 

 Антициклони: приходять узимку із Сибіру, улітку — з Азорських островів, з північного сходу. Їхній 

вплив вдвічі більший — 65% днів року. 

 Повітряні маси: теплі помірні (приходять із Атлантичного океану), континентальні (помірних широт), 

арктичні, тропічні. 

Вітровий режим: південніше лінії Кишинів — Дніпропетровськ — Луганськ — східні, південно-східні 

вітри; північніше — південні, південно-західні вітри. У західній і північно-західній частинах —

південно-західні, південно-східні вітри.  

Особливості зими й літа: зима триває від 120–130 днів на північному сході до 75–85 днів на південному 

заході; літо в степовій зоні триває 120–130 днів, випадає 40 % річних опадів, t° = +18° + 23°С. 

 

2. Охарактеризуйте галузеву структуру господарства України. 

Галузева структура господарства — це співвідношення між основними підрозділами господарства — 

галузями. Кожна галузь господарства охоплює велику групу підприємств (установ), що виробляють 

однорідну продукцію. Галузі матеріального виробництва (виробнича сфера) — це галузі, які 

виробляють продукт у вигляді продукції, а також займаються перевезенням і зберіганням цієї продукції. 

Галузі нематеріального виробництва (невиробнича сфера) — це галузі, які створюють продукт у вигляді 

послуги. 

Послуга — це продукт, що споживається у вигляді діяльності. 

 

Галузева структура господарства 

виробнича сфера  невиробнича сфера 

промисловість 

торгівля 

сільське господарство 

транспорт 

лісове господарство 

будівництво 

зв'язок 

 

освіта, наука 

культура, мистецтво 

охорона здоров'я, фізкультура, спорт 

житлово-комунальне господарство 

управління 

банківське обслуговування. 

 

Особливості сучасної галузевої структури України: 

ƒ  велика питома вага галузей виробничої сфери; 

ƒ  головні галузі промисловості: машинобудування, металургія, паливна. Вони дають близько 50 % 

всієї промислової продукції; 

ƒ  у названих галузях зайнято близько 57 % трудових ресурсів. 

 

3. За тематичними картами розкрийте географію садівництва та виноградарства. 

Сади й виноградники в Україні займають близько 1 % земельних угідь. Культури, що вирощуються в 

них, тепло- і вологолюбні, тому головні райони вирощування — Степ, Крим, Закарпаття, частково 

Лісостеп. 

Садівництво: 

ƒ  яблука, груші, вишні, сливи поширені в Лісостепу, на Поліссі; 

ƒ  черешні, абрикоси, персики поширені в Степу; 

ƒ  волоський горіх — у Степу; 

ƒ  полуниці, смородина — у Лісостепу, на Поліссі; 

ƒ  малина — у Степу. 

Виноградарство: поширене в Закарпатті, степовій зоні, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях. 

В Україні культивується кілька десятків видів винограду. 

 

Білет № 15 

1. Охарактеризуйте основні кліматичні показники та покажіть сезонні особливості клімату 

України. 

Клімат України визначається розташуванням її між 52° пн. ш. — 44° пн. ш., тобто є кліматом помірних 

широт (ПБК — у субтропічному поясі). Протяжність країни з півночі на південь (896 км) визначає 

зональність кліматичних умов і показників, а протяжність із заходу на схід (1316 км) зумовлює різну 

віддаленість від Атлантичного океану, тобто посилення континентальності клімату. Наявність гір на 

території приводить до перерозподілу температур і кількості опадів. У кліматі України чітко виражені 

чотири пори року. 

 Розглянемо основні кліматичні показники. 

Температура повітря:  

ƒ  у зимовий період в цілому знижується з півночі (–5…–7°С) на південь (–1…–2°С), 

виняток — ПБК (+4…+2°С); 

ƒ  у літній період знижується з південного сходу (+23°С) на північний захід (+19°С); 

ƒ  річна амплітуда збільшується з північного заходу (24°С) на південний схід (30°С). 

Річна кількість опадів: 

ƒ  у цілому кількість опадів зменшується з північного заходу (600–800 мм) на південний 

схід (менше 400 мм), виняток — гірські райони: Карпати (більше 1000 м), Кримські гори 

(800–1000 мм); 

ƒ  найбільша кількість опадів припадає на літній період. 

Атмосферний тиск: 

ƒ  у зимовий період в цілому змінюється з півночі на південь (від 1018 до 1021 гПа); 

ƒ  у літній період змінюється із заходу на схід (від 1014 до 1015 гПа). 

В Україні чітко виділяються помірно жарке вологе літо й прохолодна малосніжна зима. 

Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, вирощуванню культур помірного поясу, 

на ПБК — культур субтропічного поясу. 

 

2. Дайте характеристику сільського господарства України. 

Сільське господарство — це частина виробничої сфери, що займається вирощуванням 

сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами 

харчування, а промисловості — сировиною. 

 Особливості сільського господарства України: 

залежить від природно-кліматичних умов; 

ƒ  від його розвитку залежить продовольче забезпечення; 

ƒ  високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь (близько 70 %); 

ƒ  рослинництво переважає над тваринництвом за обсягом виробництва. 

 

Шляхи розвитку сільського господарства 

інтенсивний 

 

екстенсивний 

 

ƒ  механізація 

ƒ  хімізація 

ƒ  меліорація 

ƒ  поліпшення переробки й зберігання 

продукції з метою збільшення 

продуктивності тваринництва й 

урожайності рослинництва (з 90-х рр. ХХ 

ст.) 

 

збільшення площ під посіви й пасовища (з 

20–90 р. ХХ ст.) з метою збільшення 

обсягів виробництва 

 

 

Структура сільського господарства України 

 рослинництво 

 

тваринництво 

 

зернове господарство 

вирощування лікарських трав 

овочівництво 

технічні культури 

баштанництво 

садівництво (виноградарство) 

скотарство 

свинарство 

вівчарство 

конярство 

птахівництво та ін. 

 

 

Особливості головних галузей. 

Рослинництво. 

ƒ  Зернове господарство: головна культура — озима пшениця (степова й лісостепова зони); озиме жито 

(західний лісостеп, Полісся). 

ƒ  Технічні культури: цукровий буряк — лісостеп, південь Полісся, північ степу; соняшник — степова 

зона, східна частина лісостепу; кукурудза — північ, центр степу, південь лісостепу. 

Тваринництво. 

ƒ  Скотарство: розведення великої рогатої худоби, м'ясний напрямок — повсюдно; молочний напрямок 

— приміські зони (орієнтується на соковиті корми, відходи деяких галузей харчосмакової 

промисловості). 

ƒ  Свинарство: друга за значенням галузь тваринництва в Україні; розподілене рівномірно; характерне 

для приміських зон. 

ƒ  Птахівництво: високотоварна галузь, поширена у приміських зонах; великою мірою використовує 

досягнення науково-технічного прогресу. 

 

3. За тематичними картами поясніть принципи розміщення підприємств основної хімії. 

До складу основної хімії входять такі головні галузі: 

ƒ  виробництво мінеральних добрив; 

ƒ  виробництво барвників, хімреактивів, фарб; 

ƒ  виробництво соди. 

Розміщення основних галузей. 

1. Виробництво азотних добрив: орієнтація на сировинний фактор — центри: Горлівка (коксохімія), 

Сєверодонецьк (транзит нафти); орієнтація на споживача — центри: Одеса, Черкаси. 

2. Виробництво калійних добрив: орієнтація на сировинний фактор — центри: Калуш (родовище), 

Стебник (родовище), Костянтинівка (відходи кольорової металургії). 

3. Виробництво фосфатних добрив: орієнтація на сировинний фактор — центри: Красноперекопськ, 

Саки (родовища); орієнтація на споживача — центри: Суми, Вінниця. 

4. Виробництво соди: орієнтація на сировинний фактор — центри: Слов'янськ, Лисичанськ. 

5. Виробництво хімреактивів: орієнтація на сировинний фактор — центр: Новий Роздол (виробництво 

сірчаної кислоти); орієнтація на споживача — Суми (виробництво сірчаної кислоти). 

 

Білет № 16 

1. Охарактеризуйте поверхневі води України та своєї області. 

До поверхневих вод належать річки, озера, болота. Густота поверхневих вод залежить від кількості 

опадів і глибини залягання підземних вод, які є основними джерелами живлення. 

Річки України. 

На території України всього 73 тис. річок, які належать до басейнів Чорного, Азовського і (менша 

частина) Балтійського морів. Для них характерні весняні повені, літня й зимова межень. Річки сходу й 

північного сходу замерзають у суворі зими, на гірських річках спостерігаються паводки. 

Особливості найбільших річок України. 

Дніпро: басейн займає 65 % площі України. Транзитна річка, бере початок у РФ (Валдайська височина), 

протікає через Білорусь, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Великі ліві притоки: Десна, Сула, 

Псел, Оріль, Самара. Великі праві притоки: Прип'ять, Уж, Тетерів, Рось, Інгулець. 

Дунай: 2-е місце за довжиною в Європі. Транзитна річка, перетинає 10 держав (бере початок з гір 

Шварцвальд — Німеччина). Найбільші притоки — Тиса, Прут. По Кілійському рукаву проходить 

кордон України. 

Дністер: бере початок зі східних схилів Карпат. У верхній течії гірська річка, впадає у Дністровський 

лиман Чорного моря, багата на гідроенергію. Головні притоки — Стрий, Бистриця. 

Південний Буг. 

Сіверський Донець. 

Озера. 

В Україні всього 20 тис. озер: карстові у західному Поліссі (Шацькі, Світязь — найбільше); у плавнях 

Дунаю (Ялпуг, Китай, Катлабуг), лиманні по берегах морів (Сасик, Хаджибей). Безліч невеликих озер у 

долинах і гирлах рік — це озера-стариці. 

Болота. 

Більша частина боліт знаходиться у західному Поліссі, переважають серед них низинні. 

До поверхневих вод відносять також водоймища й ставки — штучно створені водойми. 

 

2. Дайте характеристику соціальної інфраструктури України. 

Соціальна інфраструктура складається з підприємств і установ невиробничої сфери, які виробляють 

послуги, спрямовані на задоволення особистих матеріальних і духовних потреб населення. 

Послуга — це особливий вид продукції, яка споживається не у вигляді речей, а у формі діяльності. 

Структура соціальної сфери  

 

Соціальна сфера 

 

 Освітній та 

науковий комплекс 

Навчальні заклади, 

науково-дослідні 

інститути та 

центри 

Комплекс 

культури 

Кінотеатри, 

театри, музеї, 

бібліотеки 

 і т. д.  

 Комплекс  

охорони здоров’я 

Лікувально-профілактичні 

заклади 

Санаторії, 

пансіонати, 

туристичні бази, бази 

відпочинку 

 

Служба побуту, 

житлово-комунальне 

господарство, торгівля, 

зв’язок, громадське 

харчування 

 

Рекреаційний 

комплекс 

Соціально-побутовий комплекс 

 

Призначення комплексів соціальної сфери.  

Освітній та науковий комплекс здійснює виховання морально і фізично здорового покоління, створює 

умови для отримання освіти. 

Комплекс культури організовує споживання послуг культурно-інформаційного призначення.  

Комплекс охорони здоров’я займається організацією профілактики і лікування населення, проводить 

протиепідемічну роботу.  

Рекреаційний комплекс займається створенням умов для відновлення фізичних і духовних сил людини, 

сприяє змістовному дозвіллю. В Україні багаті рекреаційні ресурси: мінеральні, кліматичні, 

ландшафтні. Населений пункт, де зосереджено декілька санаторіїв, пансіонатів, туристичних баз, 

називають курортом. У нашій країні діють близько 50 курортів загальнодержавного значення (Аркадія, 

Трускавець, Ялта, Саки та ін.).  

Соціально-побутовий комплекс забезпечує населення послугами особистого і матеріального 

призначення. 

 

3. За тематичними картами схарактеризуйте географію тваринництва України. 

Структура тваринництва України 

 

 Тваринництво  

 

 

скотарс

тво 

звірівни

цтво 

свинарс

тво 

птахівн

ицтво 

рибне 

гос-во 

вівчарст

во 

кролівн

ицтво 

бджоля

рство 

 

Географія основних галузей тваринництва. 

Скотарство: 

ƒ  м'ясо-молочний напрямок орієнтується на багату кормову базу — лісостеп, степ, 

райони інтенсивного рослинництва біля великих міст; 

ƒ  молочно-м'ясний напрямок орієнтується на соковиті корми (пасовища й косовиці) — 

Полісся, передгір'я Криму й Карпат, райони поблизу великих міст. 

Свинарство орієнтується на відходи харчової промисловості (насамперед цукрової) великих міст, 

центри — Полтава, Вінниця, Харків. 

Вівчарство орієнтується на пасовища степових і гірських районів, центри — Одеська, Вінницька, Івано-Франківська, Херсонська області, АР Крим. 

Птахівництво розвивається у всіх областях (виробництво м'яса), біля міст Харків, Вінниця, Полтава, 

Житомир (виробництво яєць). 

 

Білет № 17 

1. Охарактеризуйте ґрунти і земельні ресурси України та своєї області. 

 Особливості ґрунтів України: 

ƒ  поширено 650 видів ґрунтів; 

ƒ  ґрунтовий покрив вивчений добре, створена система науково-прикладних лабораторій; 

ƒ  яскраво виражена зональність у поширенні ґрунтів. 

Виділяють п’ять основних зональних типів: дерново-підзолисті, бурі лісові, сірі лісові, чорноземи, 

каштанові. Азональні типи ґрунтів: лучні (лучно-болотні), солонці й солончаки, торфоболотні тощо. 

 Особливості основних типів ґрунтів. 

1. Дерново-підзолисті — займають 7 % площі України, поширені на Поліській низовині. Для них 

характерні надмірне зволоження, підвищена кислотність, низький вміст карбонату, грудкуватість, 

низький вміст гумусу, низька родючість. Зустрічаються підтипи: дерново-болотні, дерново-карбонатні. 

2. Бурі лісові (буроземи) — займають 0,4 % площі України; поширені в межах лісових зон Карпат і 

Криму. Формуються в умовах достатнього зволоження, тривалого теплого періоду. Для них характерні 

висока кислотність, великий вміст алюмінію. 

3. Сірі лісові — займають 6,7 % площі України, формуються під лісами лісостепової частини. Це ґрунти, 

перехідні від дерново-підзолистих до чорноземів. Для них характерні невеликий вміст гумусу, 

нестійкий водний режим. Зустрічаються підтипи: світло-сірі, темно-сірі. 

4. Чорноземи — займають 20 % площі України, з яких 60 % розорані. Поширені в степовій і 

лісостеповій зонах. Для них характерний вміст гумусу 4–9 %; потужність до 1,5 м. Зустрічається багато 

підтипів, що мають зональність. 

5. Каштанові — займають 9 % площі України, формуються в умовах розрідженої степової рослинності, 

недостатності вологи. 

6. Лучні — займають 2 % площі України, відхиляються від зональності. Формуються в долинах рік, у 

місцях, де близькі до поверхні ґрунтові води. Для них характерний великий вміст солей, вимагають 

осушення. 

8. Солонці й солончаки — їхня площа збільшується на поливних землях. Солонці виникають в умовах 

невисокої водопроникності, багаті на соляі натрію. Солончаки — в місцях, де ґрунтові води підходять 

нагору через насичені солями породи. 

 

2. Дайте характеристику територіальної структури господарства України. 

Територіальна структура господарства — це співвідношення між різними територіальними одиницями, 

що історично сформувалися в державі. З плином часу територіальна структура змінюється, оскільки 

відкриваються нові джерела сировини і палива, змінюються технології виробництва тощо.  

Ієрархія територіальної структури  

 

 

економічний район 

галузевий район (зона) 

промисловий вузол 

промисловий центр 

підприємство 

 Підприємство — це організація, що виробляє яку-небудь продукцію або послугу і має економічну 

самостійність. 

Промисловий центр — група підприємств, пов'язаних між собою інфраструктурою, транспортом, 

зв'язком. 

Промисловий вузол — групи підприємств, пов'язані виробничою і соціальною інфраструктурою. 

Галузевий район — група підприємств, що випускають однорідну продукцію і займають значну 

територію. 

Економічний район — доволі велика територія зі всіма підприємствами, які утворюють комплекс, 

відмінна від інших своєю спеціалізацією. 

В Україні виділяється дев'ять економічних районів: Столичний, Північно-Східний, Донецький, 

Придніпровський, Центральний, Причорноморський, Подільський, Північно-Західний, Карпатський. 

 

3. За тематичними картами поясніть принципи розміщення підприємств харчової промисловості.  

Підприємства харчової промисловості розміщені по території України досить рівномірно й відповідно 

до двох основних принципів розміщення: сировинного й споживчого. 

 

Географія підприємств харчової промисловості 

Підприємства сировинної орієнтації   Центри 

Цукрова промисловість  Тернопіль, Хмельницького, Первомайськ, 

Черкаси, Суми 

Олійно-жирова  Львів, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, 

Донецьк 

Плодоовочева  Херсон, Сімферополь, Одеса, Черкаси 

Спиртова  Івано-Франківськ, Чернівці, Луцьк 

Рибна  Одеса, Очаків, Керч, Маріуполь, Севастополь 

Підприємства споживчої орієнтації   Центри 

Кондитерська  Львів, Харків, Одеса, Київ, Луганськ 

Лікеро-горілчана  Харків, Київ, Артемовськ, Сімферополь 

Молочна  Харків, Донецьк, Полтава, Суми, Хмельницький 

М'ясна  Київ, Полтава, Житомир, Донецьк, Харків 

 

Білет № 18 

1. Охарактеризуйте рослинний світ України та своєї області. 

Поширення рослинності на території України підпорядковане закону зональності. Лісистість становить 

13,6 % території України (Полісся — 26 %, Лісостеп — 13 %, Степ — 3 %, Карпати — 39 %, Кримські 

гори — 36 %), заболоченість — 1,68 %. Переважають лісові й степові популяції. 

Змішані ліси  поширені із заходу на схід на 800 км, з півночі на південь — на 500 км: у Поліссі, на 

Придеснянських відрогах Середньоруської височини, у Прикарпатті, у Карпатах, у західній частині 

Поділля (Розточчя й Опілля), на піднятих ділянках, де найбільш родючі ґрунти: 

ƒ  на заході переважають дубово-грабові, дубові, вільхові; 

ƒ  на західному Поліссі, Поділлі — букові, грабово-дубові; 

ƒ  в Опіллі й Малому Поліссі — букові ліси, фрагментарно зустрічаються дубові й 

дубово-соснові; 

ƒ  на Волинському Поліссі — грабові, дубово-грабові; 

ƒ  на Придністрянських відрогах — дубові (на високих терасах). 

Степ займає 40 % площі України. Для рослинності характерні дерноподібні злаки — ковила, типчак, 

ксерофітне різнотрав'я, але збереглася вона переважно в заповідниках і на схилах. Розораність 

становить 70–75 %, а місцями 90 %. 

На Чорноморському й Азовському узбережжях формується пустельна, полиново-злакова, галофітна 

рослинність. 

Березові ліси (з берези пониклої), що виникають на місці вирубок, не утворюють великих масивів. 

Чорновільхові ліси займають притерасні райони, зниження на вододілах. 

 

2. Дайте характеристику харчової промисловості України. 

Харчова промисловість включає в себе галузі, що виробляють продукти харчування для населення. 

Своєрідністю цієї промисловості є те, що до неї входить найбільша кількість підприємств, вона має 

складну галузеву структуру та всі її галузі можна розділити на дві групи (умовно). 

Перша група — галузі споживчої орієнтації: кондитерська, молочна, хлібопекарська, м’ясна, рибна та 

інші. 

Друга група — галузі сировинної орієнтації: цукрова, молочноовочеконсервна, м’ясоконсервна, 

ковбасна, рибоконсервна та інші. 

Особливості головних галузей. 

Цукрова промисловість — цукрові заводи розташовані в 13 областях. Найбільші виробники: Вінницька, 

Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Полтавська, Харківська області. 

Масложирова промисловість виробляє рослинні жири, масла і пов'язані з ними продукти з соняшнику, 

сої, кукурудзи. Найбільші виробники: Дніпропетровськ, Полтава, Харків, Одеса, Маріуполь, 

Кіровоград. 

М'ясна промисловість виробляє свіже і морожене м'ясо. Найбільші м'ясокомбінати – в Києві, Полтаві, 

Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Черкасах. 

Виноробна промисловість виробляє коньячні спирти і соки (найбільші виробники — Крим, Одеська, 

Херсонська, Миколаївська області). В Україні працюють більше 40 лікеро-горілчаних заводів. 

Підприємства рибної і рибоконсервної промисловості розміщені в Керчі, Бердянську, Маріуполі, Одесі, 

Очакові, Іллічівську. 

Плодоовочеконсервна промисловість зосереджена в районах вирощування овочів, фруктів. Найбільші 

підприємства в Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях. 

 

3. За тематичними картами поясніть принципи розміщення підприємств чорної металургії. 

 Виробництво чорних металів (сталь, чавун) потребує великих затрат матеріалів та енергії. Для нього 

потрібні: 

ƒ  залізна руда, марганцева руда; 

ƒ  кокс, флюсові вапняки, вогнетривкі глини; 

ƒ  добавки кольорових металів. 

 В Україні досить близько знаходяться родовища кам'яного вугілля, залізної руди, марганцевої руди — 

у південно-східній частині країни. 

Особливості розміщення підприємств. 

Придніпров'я: Криворізький залізорудний басейн, Нікопольський марганцевий басейн. Центри: Кривий 

Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ. Сировинна орієнтація. 

Донбас: центри — Донецьк, Алчевськ, Єнакієве, Макіївка. Орієнтація на родовища кам'яного вугілля — 

Донецький вугільний басейн. 

Приазов'я: центри — Маріуполь, Керч. Орієнтація на дешеву руду Керченського басейну (збагачену 

руду морем доставляють до центрів) і близькість родовищ кам'яного вугілля. 

 

Білет № 19 

1. Охарактеризуйте тваринний світ України та своєї області. 

Тваринний світ — це компонент природного комплексу, що найшвидше реагує на зміни (особливо ті, 

що відбуваються під впливом господарської діяльності людини). Строго відповідає законам 

зональності. В Україні переважають тварини змішаних лісів, степів, лугів і боліт; різноманітний 

тваринний світ поверхневих вод і морів. 

Різноманітність тваринного світу України. 

Представники ссавців: 

ƒ  хижаки: вовк — розповсюджений на Лівобережжі, лісовий кіт — у Західному Поліссі, Карпатах; рись 

— у північному Поліссі; борсук — у західних лісах; горностай — у сухих степах Приазов'я; видра, 

бобер — у басейнах рік; 

ƒ  гризуни: заєць-русак — живе повсюдно; білка — повсюдно в лісах і парках; 

ƒ  копитні: олень благородний — східне Полісся; лось європейський — північне Полісся; дикий кабан 

— переважає на сході. 

Представники птахів:  

ƒ  глухар, рябчик, лелека — у Поліссі, Карпатах;  

ƒ  жайвір, перепел — степові райони;  

ƒ  лебеді, гусаки — по берегах озер, морів. 

В Україні знаходяться місця зупинки перелітних птахів, тут організують заповідники. Наприклад, 

Дунайський, Азово-Сиваський, Казантипський. 

Проблеми, пов'язані із тваринним світом в Україні: 

ƒ  відновлення зникаючих видів (із звірів — зубр, ондатра, заєць-біляк, лось, з хижих 

птахів — гриф чорний, орел степовий, беркут, стерв'ятник та ін., із степових птахів — 

дрохва, бекас); 

ƒ  адаптація й акліматизація нових видів (норка американська, нутрія, песець, лисиця 

срібляста й ін.); 

ƒ  матеріальне забезпечення організованих охоронних територій; відкриття нових 

заповідних районів. 

 

2. Назвіть види природних ресурсів та дайте господарську оцінку природних ресурсів України. 

Природні ресурси — це компоненти природного комплексу, які використовуються або можуть бути 

використані людиною. Вони діляться на: 

ƒ  вичерпні (корисні копалини) і невичерпні (енергія Сонця, вітру); 

ƒ  відновлювальні (лісові, ґрунтові) і невідновлювальні (корисні копалини);  

ƒ  реальні (які використовуються зараз) і потенційні (можуть бути використані у 

майбутньому). 

З господарського погляду природні ресурси діляться на мінеральні (у т. ч. паливні й сировинні), 

земельні, водні, рекреаційні, лісові, кліматичні тощо. 

 Господарська оцінка природних ресурсів України. 

Мінеральні ресурси: в Україні налічується 90 видів корисних копалин, близько 8000 родовищ. Світове 

значення мають запаси марганцевих руд, залізних руд, вугілля, що коксується, каоліну, вогнетривких 

глин, самородної сірки, кухонної солі, калійної солі, цементних матеріалів, облицювального каменю. 

Земельні ресурси: Україна займає одне з перших місць за орними землями, ступінь родючості ґрунтів 

(чорноземів) один з найвищих у світі. 

Водні ресурси включають в себе поверхневі й підземні води (у т. ч. мінеральні й термальні). 

Відзначається нерівномірна забезпеченість території водними ресурсами. Нестача їх на південному 

сході й у степовому Криму перекривається за рахунок системи каналів великих річок. Водні ресурси 

України відзначаються забрудненням і нераціональним використанням. 

Лісові ресурси: лісистість території — 15,6 %, що свідчить про недостатню забезпеченість країни 

лісовими ресурсами. Ведеться інтенсивне відновлення лісу. 

Рекреаційні ресурси досить різноманітні, розміщені нерівномірно по території країни. Можуть стати 

великою базою для іноземного туризму. 

 

3. За тематичними картами визначте похил однієї з річок України (річку вказує вчитель).  

Похил річки — це відношення висоти її падіння до довжини. Висота падіння річки — це показник 

перевищення висоти витоку над висотою гирла. 

Визначимо похил річки на прикладі Південного Бугу. За допомогою фізичної карти України визначимо 

висоти гирла й витоку Південного Бугу. 

1. Річка бере початок на Подільській височині. Висота витоку приблизно 500 м (hв). 

Річка впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Висота гирла приблизно 50 м (hг). 

Падіння Південного Бугу (П) 

П = hв – hг = 500 – 50 = 450 (м). 

2. Довжина (l) Південного Бугу (довідковий матеріал) — 806 км. 

Похил =  450 м 0, 03м/км

806 км

П

l

=≈ . 

Похил показує, що Південний Буг є річкою рівнинною, з відносно спокійною течією. 

 

Білет № 20 

1. Охарактеризуйте несприятливі природні процеси на території України та своєї області. 

Несприятливі природні явища — це ті явища, які негативно впливають на господарську діяльність 

людини, її здоров'я, життя, довкілля. 

  

 Несприятливі природні явища 

кліматичні   заморозки, посухи, суховії, урагани, паводки, повені, пилові бурі 

літогенні   ерозія, карст, сель, зсуви, обвали, землетруси 

 

Найпоширеніші несприятливі природні явища в Україні. 

Посуха — період, протягом якого тривалий час не випадають опади й тримається висока температура 

повітря. Бувають наприкінці літа в період антициклонічної діяльності у південно-східних частинах 

України. 

Суховій — вітер з високою швидкістю та низкою відносною вологістю. Найчастіше дме у південних 

степових районах, а також у північній частині Криму. 

Пилові бурі — сильний вітер, здатний видувати й переносити дрібні часточки ґрунту. В Україні їх 

називають «чорні бурі», тому що в степових районах, де найчастіше бувають пилові бурі, поширені 

чорноземи.  

Сель — грязекам’яний потік у горах (частіше виникають у долинах гірських річок), пов'язаний із 

рясними опадами або інтенсивним сніготаненням, а також із землетрусами. 

Карст — явища, пов'язані з розчиненням і осіданням гірських порід, насамперед у карбонатних 

(вапняних) породах. Поширені в гірських районах, на Волині, Донецькому кряжі. 

Паводки — періоди раптового підйому рівня води в річці, пов'язані з рясними опадами, різкою відлигою 

взимку. 

 

2. Дайте характеристику паливної промисловості України. 

Паливна промисловість — частина паливно-енергетичного комплексу, яка займається видобуванням, 

збагаченням і переробкою палива. 

Структура паливної промисловості 

 

 Паливна промисловість 

 вугільна 

 

 нафтова 

 

 торф’яна   газова   сланцева

 

 

 

 буровугільна  кам’яновугільна   нафтовидобувна   нафтопереробна 

Територіальна структура паливної промисловості. 

Кам'яновугільна промисловість працює на сировині Донецького та Львівсько-Волинського вугільних 

басейнів. Донецький басейн — найстаріший, він містить 92 % запасів кам’яного вугілля, площа його 

становить 50 тис. км2

. Багато вугільних пластів тут малопотужні, до того ж глибоко залягають, але 

великі витрати при видобуванні вугілля компенсуються вигідним географічним положенням. Площа 

Львівсько-Волинського басейну — 10 тис. км2

, він має місцеве значення. 

Основою буровугільної промисловості є Придніпровський басейн, де видобування твердого палива 

ведеться відкритим способом. Буре вугілля відзначається підвищеною вологістю, зольністю і низькою 

теплотою згорання. Басейн має місцеве значення.  

Нафтогазова промисловість має свої підприємства у Карпатській провінції, Дніпровсько-Донецькій 

області та Кримсько-Причорноморській провінції. Ця паливна галузь не задовольняє потреб України, 

тому нафтогазовий ринок залежить від імпорту нафти і газу. 

Нафтопереробна промисловість має такі центри з найбільшими нафтопереробними підприємствами: 

Дрогобич, Борислав, Львів, Одеса, Херсон, Бердянськ, Вінниця, Кременчук. 

Торф'яна промисловість зосереджена на Поліссі. 

Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) — це різниця між видобуванням різних видів палива, виробленою 

з нього електроенергією та її використанням у господарстві країни. Особливості ПЕБу України: частка 

вугілля — 75 % (одна з найвищих у світі); частка нафти — 3–4% (одна з найнижчих у світі); частка газу 

— 18–20 % (зростає). 

 

3. За допомогою діаграми в атласі охарактеризуйте галузеву структуру промисловості України. 

 Розглянемо діаграму «Промисловість в економіці»: 

ƒ  Частка обсягу промислової продукції зменшилася з 50,7 % (1990 р.) до 49,4 % (2001 

р.). 

ƒ  Частка промислово-виробничих фондів збільшилася з 32,4 % до 34,6 %. 

ƒ  Частка промислово-виробничого персоналу знизилася з 30,4 % до 25,1 %. 

Дані показують, що кількість зайнятих у промисловості значно скоротилася, тому що збільшення 

капіталовкладень забезпечило автоматизацію виробництва, обсяг промислової продукції знизився 

незначно. 

Розглянемо діаграму «Зміни у структурі промислового виробництва України» (%): 

 

Галузі промисловості   1990 р.   2001 р. 

Машинобудування  30,5  13,2 

Чорна металургія  11,0  27,4 

Харчова   18,6  17,4 

Електроенергетика  3,2  12,2 

Паливна  5,7  10,1 

Легка  10,8  1,6 

У таблиці показані найзначніші зміни: 

ƒ  Різко скоротилося виробництво галузей машинобудування, легкої промисловості. 

ƒ  Різко збільшилося виробництво чорної металургії, паливної, електроенергетичної 

промисловості. 

ƒ  У виробництві харчової та інших галузей промисловості відбулися незначні зміни. 

Висновок: істотні зміни відбулися у базових галузях промисловості, тому що капіталовкладення були 

спрямовані саме в них.