Білет № 21 

1. Охарактеризуйте природу Азовського моря. 

Географічне положення, походження: 

ƒ  внутрішнє море, частина Атлантичного океану, залишкове за походженням; 

ƒ  площа — 39,1 тис. км2

; 

ƒ  з'єднане з Чорним морем Керченською протокою; 

ƒ  берегова лінія слабопорізана, на півночі багато піщаних кіс (Арабатська Стрілка 

відокремлює затоку Сиваш); 

ƒ  довжина з півночі на південь і з заходу на схід приблизно 360 км. 

 Властивості вод, глибина: 

ƒ  середня глибина 7–10 м (максимальна — до 14 м); 

ƒ  середня солоність 11–13 ‰ (у прибережній частині — 2–10 ‰), виняток — Сиваш (до 

250 ‰); 

ƒ  улітку сильно прогрівається (t = +27°…+32°С), взимку замерзає уздовж берегів (у 

центральних частинах лід плаває); 

ƒ  опріснюється річками Дон, Ірбань, Кальміус, Міус. 

Органічний світ. 

Азовське море — головне нерестовище риб Чорного моря. У ньому живуть 400 видів тварин (з них 79 

видів риб), а фітомаси в 3 рази більше, ніж у Каспії. 

Природні ресурси. 

Рибний промисел в Азовському морі перевищує промисел у Чорному морі, а озеро Сиваш багате на 

кухонну, магнієву та інші солі. Ведеться видобуток нафти й газу. По берегах розташовані рекреаційні 

зони, окремі ділянки берегової лінії — місця гніздування птахів, у т. ч. перелітних. 

Проблеми: 

ƒ  забруднення вод пестицидами, мінеральними добривами, промисловими й побутовими 

відходами; 

ƒ  скорочення видового складу органічного світу; 

ƒ  браконьєрство. 

 

2. Назвіть галузевий склад сільського господарства України. Охарактеризуйте його виробничі 

особливості та структуру сільськогосподарських угідь. 

Галузевий склад сільського господарства — це співвідношення між галузями рослинництва й 

тваринництва. 

Земельні ресурси країни є головним предметом праці для сільського господарства, що диктує 

розміщення галузей сільського господарства. Україна має унікальні можливості для 

високопродуктивного сільського господарства. Сільськогосподарські угіддя — це територія держави, 

що використовується або може бути використана у сільському господарстві. (70,3 % S — 42,4 млн га в 

Україні). 

 

Сільськогосподарські угіддя 

орні землі  80,8 % 

багаторічні насадження  2,7 % 

косовиці й пасовища  51 % + 11,4 % 

 

Особливості сільськогосподарських угідь: 

Полісся — найбільша площа кормових культур; оброблювані землі — близько 35 %. 

Лісостеп — найбільш сприятливі агрокліматичні умови; розораність земель — близько 76 %. 

Степ — ділиться на північний і південний; розораність вище у північному, у південному степу більша 

площа пасовищ. 

Гірський Крим — відзначається низьким рівнем оброблюваних земель — 21,8 %. 

Українські Карпати — мала частка сільськогосподарського освоєння через високу лісистість території. 

Рослинництво — 48 % посівних площ. З них: 

ƒ  озима пшениця — половина посівних площ; 

ƒ  ячмінь — 2-е місце за площею — 25 %; 

ƒ  кукурудза — 8 %; 

ƒ  жито — 5 %; 

ƒ  соняшник — 2/3 посівів технічних культур; 

ƒ  цукровий буряк — 1,9 млн га площа посівів; 

ƒ  садівництво, виноградарство — головні райони в південній частині Криму, Закарпаття, приморській 

області. 

Тваринництво: 

ƒ  скотарство — дає найбільший обсяг продукції тваринництва; 

ƒ  свинарство — дає 1/3 м'яса в Україні; 

ƒ  птахівництво — високотоварна галузь, 70 % становлять кури-несучки; 

ƒ  вівчарство — відіграє другорядну роль (у структурі — 2 %), поширені тонкорунні, напівтонкорунні, 

грубошерсті породи овець. 

 

 

3. Охарактеризуйте фактори, що визначили розміщення підприємств саме цих галузей в одному з 

міст України (місто вказує вчитель).  

 Розкриємо фактори розміщення підприємств машинобудування на прикладі м. Харкова. 

 Історичний фактор. Харків завжди був центром ремесел, пізніше — невеликих ремонтних 

(залізничних) майстерень і текстильних підприємств. На початку ХХ століття тут вже налічувалося 26 

машинобудівних заводів. 

 Транспортний фактор. Географічне положення сприяє поставці комплектуючих, сировини, а також 

вивозу готової продукції. 

Близькість до металургійної бази. Південні області сприяли забезпеченню машинобудівних заводів 

металом, а також забезпечували замовленнями на машини, устаткування. 

 Харків — місто-мільйонер, що забезпечує велику кількість трудових ресурсів, а також широкий 

споживчий ринок. 

Харків — потужний науковий центр, що означає висококваліфіковані кадри, наукові школи 

забезпечують розробку і впровадження нових технологій у виробництво наукоємної продукції. 

Близькість до головних науково-промислових районів РФ сприяє тісним коопераційним зв'язкам з 

машинобудівними підприємствами. 

 

Білет № 22 

1. Охарактеризуйте природу зони змішаних лісів. 

 Географічне положення: 

ƒ  займає північну частину країни; 

ƒ  південна межа проходить по містах Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Житомир, 

Київ, Ніжин; 

ƒ  частина змішаних лісів займає Поліську низовину (хвилясто-горбкувату), що 

сформувалася під впливом льодовика; 

ƒ  високий рівень ґрунтових вод, тому тут знаходиться 70 % всіх боліт України; 

ƒ  клімат помірно-континентальний (на заході взимку часті відлиги); 

ƒ  густа мережа рік і озер; 

ƒ  лісистість — 30 %, луги — 10 %; 

ƒ  тваринний світ збіднений. 

 

Різноманітність рослинного покриву 

Змішані ліси   

соснові бори  (на піщаних рівнинах) 

соснові-зеленомошники 

(висота сосен до 20–22 м, багаті на чорницю, брусницю) 

соснові-лишайникові  (розміщені північніше) 

соснові-сфагнові  (займають вологі ділянки; росте журавлина, мучниця, 

сфагкові мохи) 

дубові   

дубово-крушинові  (багато вільхи, лугових трав) 

дубово-ліщинові  (вологі ділянки) 

дубово-соснові  (виконують роль «провідників» у південні райони тайгових 

рослин) 

березові  (на місцях вирубок) 

чорновільхові  (у заплавах річок) 

  ясен, береза, ліщина, малина, крушина 

Проблеми: 

ƒ  радіоактивне забруднення природи в результаті аварії на ЧАЕС; 

ƒ  відновлення лісів; 

ƒ  організація заповідних територій. 

 

Б22(2). Дайте характеристику зональної спеціалізації сільського господарства України. 

Територія України має сприятливі умови для ведення сільського господарства. Україна займає південь 

помірного пояса й субтропічний пояс. Велика довжина з півночі на південь (близько 900 км) 

спричинила зональну спеціалізацію сільського господарства. 

Зональна спеціалізація сільського господарства: 

1. Зона молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства й гірського 

господарства — Поліська: 

ƒ  низинний рельєф; 

ƒ  помірно-континентальний, вологий клімат; 

ƒ  дерново-підзолисті ґрунти (переважають); 

ƒ  льон, картопля, сірі хліба (жито, гречка), що вирощуються тут, задовольняють місцеві 

потреби; 

ƒ  пасовища й косовиці забезпечують розвиток молочного напрямку скотарства. 

2. Бурячно-зернова зона з м'ясо-молочним скотарством і свинарством — лісостепова: 

ƒ  переважають чорноземи; 

ƒ  головний район вирощування цукрового буряка; 

ƒ  вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, овес, ячмінь; 

ƒ  тваринництво спеціалізується на м'ясному тваринництві, розведенні свиней; 

ƒ  у Наддністрянщині — садівництво. 

3. Зона зернових і олійних культур з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, скотарством, 

свинарством і вівчарством — степова: 

ƒ  ґрунти — чорноземи (переважають); 

ƒ  недостатність вологи; 

ƒ  найтриваліший період вегетації рослин; 

ƒ  зернові культури — половина посівних площ; 

ƒ  соняшник — найбільша площа; 

ƒ  цукровий буряк, льон-кучерявець у північній частині; 

ƒ  виноград — більше 10 сортів; 

ƒ  степові райони — пасовища для овець. 

 

3. За тематичними картами дайте оцінку економіко-географічного положення України. 

ЕГП — це положення території держави щодо певних об’єктів, які знаходяться «поза» нею, але 

впливають на її економічний розвиток. Дати оцінку ЕГП — це значить визначити відповідні об’єкти й 

оцінити їхній вплив на економіку країни (див. таблицю). 

Оцінка ЕГП України. 

 

Розміри, довжина  Кордони  Сусідське 

положення 

Транзитне 

положення 

Положення щодо 

джерел палива й 

сировини 

Основні висновки 

S — 603,7 млн км2

5,7 % — S Європи 

0,44 % — S світу (за S 

у Європі — 1-е місце; 

за S в світі — 40-е 

місце) 

Довжина: 

північ-південь — 896 

км, 

захід-схід — 1360 км. 

 

Довжина — 7700 

км, із них 

сухопутних — 5740 

км, морських — 

1960 км. 

Межує із сімома 

державами: РФ — 

2063 км, 

Молдовою — 1191 

км, 

Білоруссю — 1084 

км, 

Румунією — 625 

км, 

Польщею — 543 

км, 

Угорщиною - 135 

км, 

Словаччиною — 99 

км. 

 Морем вихід до: 

РФ, Грузії, Болгарії, 

Туреччини. 

Східний сусід: РФ — 

головний 

економічний партнер 

(зв'язок з головною 

економічною 

частиною РФ, 

ввіз палива, деревини 

тощо) 

Північний сусід: 

Білорусь — транзит з 

державами Балтії. 

Західні сусіди: 

країни Європейської 

орієнтації (члени ЄС 

— Польща, 

Угорщина), 

відносини динамічно 

розвиваються. 

Південні сусіди: 

вихід до морів, 

співпрацюють у 

сфері охорони морів, 

освоєння ресурсів, 

Рівнинність території 

сприяє розвитку 

транспортної мережі. 

Транзит захід-схід: 

везуть устаткування, 

машини, техніку. 

Транзит схід-захід: 

везуть сировину, 

паливо, ліс. 

Нафтопровід 

«Дружба», 

газопровід «Союз». 

Транзит північ-південь: до портів 

Чорного моря, через 

протоку Босфор у 

Середземне море. 

Через порти Чорного 

моря зв'язок із 

країнами Каспію й 

Середземномор'я. 

Паливні: Західно- 

Сибірські, Волго-Уральський 

нафтогазові басейни 

РФ, 

Бакинський 

нафтогазовий басейн 

(Азербайджан), 

Казахські, Узбецькі, 

Туркменський газові 

басейни. 

Сировинні: 

кольорові метали з 

Казахстану, РФ, 

Туреччини, 

Угорщини. 

У цілому ЕГП сприятливе. 

Сухопутні кордони 

сприяють розвитку тісних 

економіко-політичних 

відносин із сусідами й 

інтенсивному транзиту. 

Вихід до моря забезпечує 

великі 

зовнішньоекономічні 

зв'язки. 

Сусіди на сході мають 

можливість поставляти 

паливно-сировинні ресурси. 

Сусіди на заході мають 

можливість поставляти 

устаткування, верстати. 

 

Вихід до Дунаю 

забезпечує зв'язок з 

дев'ятьма 

державами Європи. 

Кордони практично 

не мають 

природних рубежів 

(виняток — гори 

Карпати) 

морського транзиту. 

 

Білет № 23 

1. Охарактеризуйте природу зони лісостепу України. 

 Географічне положення: 

ƒ  північна межа проходить по містах Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Житомир, 

Київ, Ніжин; 

ƒ  південна межа проходить по містах Котовськ, Кіровоград, Кременчук, Красноград, 

Чугуїв; 

ƒ  площа — 34 % території України. 

 Особливості природи лісостепу: 

ƒ  річний радіаційний баланс — 1800–1850 мГ/м2

; 

ƒ  змінюється кількість опадів, зволоженість із заходу на схід (відповідно від 750 мм до 

450 мм); 

ƒ  амплітуда річних температур збільшується із заходу на схід; 

ƒ  річкова мережа густіша на заході зони; 

ƒ  чергування високих горбкуватих рівнин з низинними — плоскими; 

ƒ  ґрунти мають високу родючість (сірі лісові, чорноземи типові); 

ƒ  рівень розораності досягає 70 %; 

ƒ  лісистість — 15 %. 

 Різноманітність рослинного покрову 

Лісостепова зона  ліси дубові  Придніпровська височина 

  грабові  Подільська височина 

  липові  Середньоруська височина 

    Наддністрянщина 

    Лівобережжя Дніпра 

 

Середземноморського типу  з дуба скельного   

  соснові   

Луги  справжні  Лівобережжя 

  остепнені   

  засолені   

Болота   євтрофні  у заплавах рік 

Луговий степ  північна, різнотравна  низинні ділянки 

Проблеми: 

ƒ  збіднення рослинного й тваринного світу; 

ƒ  організація заповідних територій; 

ƒ  забруднення, ерозія ґрунтів. 

 

2. Дайте характеристику сухопутного транспорту України. 

Транспортна система України включає всі види транспорту, тобто сухопутний, повітряний, водний і 

електронний. 

Сухопутний вид транспорту є в Україні провідним. Основними завданнями цієї галузі є забезпечення 

стійких зв'язків між окремими галузями й районами країни, а також зовнішні зв'язки країни 

Основні особливості видів сухопутного транспорту. 

Залізничний: 

ƒ  посідає 1-е місце за пасажирооборотом; 

ƒ  займає 2-е місце за вантажообігом; 

ƒ  загальна довжина залізниць 22,3 тис. км; 

ƒ  густота залізниць — 38 км на 1 тис км2

 (у Донбасі — 52); 

ƒ  основні вантажі — вугілля, залізна руда, метал, деревина, нафта, нафтопродукти, будівельні 

матеріали. 

Автомобільний: 

ƒ  перевозить близько 64 % вантажів; 

ƒ  посідає 2-е місце за пасажирооборотом; 

ƒ  має велику маневреність і швидкість руху; 

ƒ  головний в обслуговуванні АПК; 

ƒ  загальна довжина автомобільних шляхів — 169 тис. км; 

ƒ  все більшого значення набуває спеціалізований транспорт (контейнерний, рефрижераторний). 

Трубопровідний: 

ƒ  посідає 3-е місце за вантажообігом (2/3 становить газ); 

ƒ  загальна довжина 40 тис. км (87 % становлять газопроводи). 

Електронний: 

ƒ  це мережа ліній електропередач; 

ƒ  розрізняються повітряні, підземні й підводні лінії. 

 

3. За тематичними картами дайте оцінку геополітичного положення України.  

Геополітичне положення вказує на місце країни на політичній карті, тобто визначає її місце в регіоні; 

участь у різних Міжнародних блоках, союзах; співробітництво з різними угрупованнями країн. 

Особливості геополітичного положення України: 

1. Знаходиться у сприятливих для життя людини природно-кліматичних умовах. 

2. Займає південну частину Східної Європи. 

3. Транзитне положення між ЄС і СНД, між країнами Балтії й Чорного моря. 

4. Транзит енергоносіїв через Чорне море (з Азії в Європу) — боротьба між РФ, Україною, Туреччиною, 

Болгарією. 

5. Участь і співробітництво у різних Міжнародних організаціях: 

ООН (Україна була засновником цієї організації в 1945 р.) 

співробітництво з ЄС (прийнято Конвенцію адаптації законодавства ЄС і України); 

участь у СНД (традиційні економічні зв'язки); 

участь у ГУАМ; 

участь у ЧЕС; 

співробітництво із МВФ, МБРР, ЄБРР та ін. 

Висновок: геополітичне положення сприяє економічному розвитку України, але не всі особливості 

положення поки що використовуються повною мірою. 

 

Білет № 24 

1. Охарактеризуйте природу зони степу України. 

Географічне положення. 

Північна межа зони степів проходить приблизно по містах Котовськ, Кіровоград, Кременчук, 

Красноград, Чугуїв. Територія займає північну частину Кримського півострова, має вихід до морів. 

Особливості природи степів. 

Зона степів займає 40 % площі України. Тут найбільші теплові ресурси (кількість сонячної радіації 4600 

кДж/м2

 на рік; tз = –4°С, tл = +22°С) і найбільший період вегетації. Відчутна нестача вологи. Рельєф 

низинний, з ділянками височин. Ґрунти — чорноземи (звичайні, південні), каштанові; мають високу 

родючість; високий ступінь розораності (65–80 %). У зоні степів розташовані найбільші басейни 

корисних копалин (Донецький, Криворізький, Білозерський). 

Різноманітність рослинного покриву. 

 

Степова зона   

ковилові  ковила Лессінга 

ковила українська 

ковила волосоподібна 

типчак, різнотрав'я 

 

безбарвні 

 

ковила Лессінга 

ковила українська 

ковила волосоподібна 

типчак, тонконіг 

 

полинно-злакові 

 

ковила волосоподібна 

типчак, житняк 

полин, бошняк 

 

 Луги   заплави рік 

 Болота   болотне високотрав’я 

 Заплавні ліси   верба біла 

 Галофітні (солевитривалі)   солерос європейський 

 

Проблеми: 

ƒ  збіднення рослинного й тваринного світу; 

ƒ  високий ступінь освоєння й заселеності; 

ƒ  забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод; 

ƒ  ерозія ґрунтів; 

ƒ  тваринний світ зберігається й відновлюється в заповідних територіях. 

 

2. Дайте характеристику водного транспорту України. 

Основні техніко-економічні показники транспорту. 

Вантажообіг — показник, що розраховується як добуток кількості перевезених вантажів (т., м3

, штук та 

ін.) на відстань даного перевезення (км). 

Вантажоспрямованість — показник, що розраховується вантажообігом на 1 км. 

Пропускна здатність — показник максимальної кількості транспортних одиниць (судів), які проходять 

за одиницю часу через порт при даному рівні технічної оснащеності. 

Собівартість перевезень — показник витрат на перевезення одиниці транспортної продукції.  

Особливості морського виду транспорту: 

ƒ  має складне господарство; 

ƒ  має значну пропускну здатність; 

ƒ  серед вантажів переважають вугілля, залізна й марганцева руди, кокс, цукор, 

мінеральні добрива, нафтопродукти, будівельні матеріали; 

ƒ  серед перевезень експорт — 50 % товарів, транзит — близько 35 % товарів; 

ƒ  діє близько 20 портів (у т. ч. і рибні); 

ƒ  діють поромні переправи: Іллічівськ — Стамбул, Іллічівськ — Варна, Іллічівськ — 

Новоросійськ; 

ƒ  найбільші порти — Одеса (20 % товарообігу), Херсон, Миколаїв, Керч, Феодосія, 

Маріуполь, Бердянськ. 

 Особливості річкового виду транспорту: 

ƒ  перевезення об'ємних вантажів; 

ƒ  перевезення вантажів, що не вимагають швидкої доставки; 

ƒ  серед вантажів: ліс, нафта, нафтопродукти, зерно, будівельні матеріали, руди; 

ƒ  найдешевший вид транспорту; 

ƒ  обслуговує внутрішні перевезення (75 % вантажів); 

ƒ  судноплавні ріки: Дніпро з Десною й Прип'яттю; Південний Буг, Сіверський Донець, 

Дністер, Дунай; 

ƒ  великі порти: Київ, Кременчук, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Миколаїв, Каховка, 

Ізмаїл, Херсон. 

 

3.  За  тематичними  картами  дайте  оцінку  геоекологічної  ситуації  в  одній  з  областей  України 

(область вказує вчитель).  

 Геоекологічна ситуація залежить від: 

1)  природних умов; 

2)  природних ресурсів; 

3)  особливостей природокористування; 

4)  антропогенного впливу, наслідком якого є: 

ƒ  концентрація забруднюючих речовин; 

ƒ  виснаження ресурсів (швидкість); 

ƒ  стан здоров'я жителів. 

Тому виникають проблеми з одного боку — геоекологічні, а з іншого — природокористування. 

При геоекологічному районуванні враховуються (принципи геоекологічного районування): 

ƒ  зонально-провінційні умови; 

ƒ  домінуючі ландшафти; 

ƒ  антропогенні перетворення ландшафтів; 

ƒ  забруднення навколишнього середовища; 

ƒ  захворюваність населення; 

ƒ  адміністративний поділ України. 

Виділяють три ієрархічні системи — район, регіон, округ. 

Географічний район — система найменшого рангу, відносно однорідна з усіх виділених параметрів. 

Географічний регіон — об’єднує райони на основі спільності видів природокористування, 

антропогенного навантаження. 

Географічний округ — об’єднує регіони за ступенем переважання певних екологічних проблем. 

Поза цією системою виділяють специфічні одиниці: 

ƒ  30 км зона ЧАЕС; 

ƒ  м. Київ, Харків, Львів, Одеса, Севастополь (їхні показники значно відрізняються від 

навколишніх територій). 

Виділяють чотири округи: 

ƒ  Центральний геоекологічний округ — Центр, Північ, Лівобережжя. 

ƒ  Східний геоекологічний округ — Північно-Східний, Східний, Донецько-Придніпровський регіони. 

ƒ  Західний геоекологічний округ — Поділля, Карпати. 

ƒ  Південний геоекологічний округ — Приморський, Присивашський, Кримсько-Центральний, 

Південно-Кримський регіони. 

Природокористування — діяльність людського суспільства, спрямована на задоволення своїх потреб 

шляхом використання природних ресурсів. 

Виділяють: 

ƒ  раціональне природокористування, при якому досить повно використовуються 

природні ресурси, які видобуваються, забезпечується відновлення природних ресурсів, 

використання відходів, тобто інтенсивне господарювання; 

ƒ  нераціональне природокористування, що приводить до швидкого виснаження 

середовища, тобто екстенсивне господарювання. 

 

Білет № 25 

1. Охарактеризуйте природу Українських Карпат. 

Географічне положення. 

Українські Карпати розміщені на південному заході. Їхня площа — 24 тис. км2

, що становить 11,5 % від 

всієї території Карпат (309 тис. км2

). Вони характеризуються низькими й середніми висотами. Це 

найвужча частина Карпатських гір, довжина — 280 км, ширина — 100 км. 

Тектонічна будова, рельєф. 

Альпійська складчастість — загальне підняття. Зовнішні шари формувалися у верхньому мезозої, 

внутрішні — Водороздільно-Верховинські — наприкінці мезозою. В антропогеновий період 

відбувалася вулканічна діяльність у південно-західній частині — Вулканічний хребет. На даний час 

гори сейсмоактивні — епіцентри в Румунії. 

1. Зовнішні хребти межують з Прикарпатською низовиною, представлені: невисокі Бескиди, Горгани 

(центр), Покутсько-Буковинські Карпати. 

2. На південному заході — Водороздільно-Верховинські Карпати з перевалами, нижчі, найбільше 

заселені. 

3. Полонинсько-Чорногорські представлені на південному заході Гринявськими горами. 

4. Південний схід — найстаріші Рахівсько-Чивчинські гори зі стрімкими схилами. 

5. Із Закарпатською низовиною межує Вулканічний хребет, на півночі долини відокремлюють його від 

Полонинського хребта. 

6. Прикарпатська височина — 350 м, розчленована долинами приток Дністра, Пруту. 

7. Закарпатська низовина — на захід від Вулканічного хребта, 15–120 м.  

Кліматичні особливості. 

Клімат Українських Карпат в цілому помірно-континентальний. Тут випадає до 2000 мм опадів — 

максимальна кількість по Україні). Відзначається велика кількість днів із циклонічною діяльністю; 

ймовірність гроз у високогір'ях — найбільша в Україні. У цих горах найбільша висота сніжного 

покриву. 

Лісовий пояс — лісистість 39 % (близько 700 тис. га). Ялинові — верхні, букові — нижній пояс — 30 %, 

покривають південно-західні схили (60 %). Ялицеві (ялиця біла) не утворюють чисті ліси: дубово-смереково-букові, ялиново-буково-ялицеві, буково-ялицеві — зустрічаються невеликими масивами. 

Дубові ліси, дубово-грабові — нижній пояс. 

Букові — слабопідзолисті буроземи з різнотрав'ям. Папоротеві букові — до висоти 600–800 м, 

зустрічаються фіалка, тонконіг. У верхній частині — криволісся, висока зімкнутість крон, зустрічаються 

чорниця, кислиця, папороті, шавлія. 

Дубові — граб, явір, клен татарський, зустрічається підлісок: ліщина, жостір, глід, вільха сіра. 

Хвойні ліси — до висоти 1200–1600 м, по ущелинах ялинники з ялицею, у Горганах — ялина й кедрова 

сосна європейська. 

Ялицеві ліси — Чорногорія, Бескиди. 

Субальпійський пояс — високогірні луги (полонини) упереміж із криволіссям.  

Альпійські луги — поширені в Чорногорії, на Марморонському масиві. 

Передгірний пояс — середньоєвропейські ліси. 

 

2. Дайте характеристику чорної металургії України. 

Металургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних і 

марганцевих руд, виробництво чавуну, сталі, прокату й феросплавів, а також повторне 

використання металобрухту. 

Територіальна організація чорної металургії залежить від великої кількості екологічних і 

природних факторів. Головну роль грає сировина й паливо, на які припадає близько 85–90 % 

витрат. 

Розвиток чорної металургії України спирається на потужну залізорудну базу (27,4 млрд т. 

загальногеологічних запасів чорних металів). 

Провідне місце посідає Криворізький залізорудний басейн, а також Кременчуцький і 

Бєлозерський (де ведеться дорозвідка); Керченський (вміст заліза в руді від 30-40 %); 

Одне з перших місць у світі посідає Україна завдяки запасам марганцевих руд у 

Великотокмакському і Нікопольському басейнах. 

Вдале розміщення рудних сировинних басейнів і Донецького вугільного басейну дає можливість 

виділити в Україні металургійну базу, де досить компактно розміщені металургійні виробництва 

і між ними здійснюється жорсткий взаємозв'язок. 

Усередині металургійної бази три підрайони: 

Придніпровський із центрами Кривої Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя; 

Донецький із центрами Макіївка, Алчевськ, Донецьк, Краматорськ; Приазов’я з центрами 

Маріуполь, Керч. 

Центрами виробництва феросплавів є Запоріжжя, Нікополь, Стаханов. 

Чорна металургія України має ряд проблем: 

ƒ  переважає доменне виробництво, де є стадія розливання чавуну; 

ƒ  збагачення руди, коксування вугілля чинить сильний тиск на навколишнє середовище; 

ƒ  у галузі переважає застаріле обладнання; 

ƒ  недостатня кількість підприємств, що виробляють електросталь, що вирізняється високою 

якістю й попитом, у тому числі й світовим. 

Чорна металургія — одна з найстарших і найбільш розвинених галузей господарства України, 

а також вона забезпечує значну частку експорту країни, тому що в нас склалися всі необхідні 

умови для розвитку даного виробництва. 

 

3. За допомогою тематичних карт дайте оцінку природних умов однієї з областей України (область 

вказує вчитель). 

 План характеристики природних умов. 

1. Географічне положення. Розміри. 

2. Рельєф. 

3. Кліматичні умови. 

4. Ґрунти. 

5. Поверхневі й підземні води. 

6. Рослинний світ. 

7. Тваринний світ. 

8. Висновок про те, як природні умови впливають на розвиток господарства області. 

Розглянемо природні умови на прикладі Харківської області. 

1. Харківська область знаходиться на північному сході України, довжина з півночі на південь і з заходу 

на схід приблизно однакова. Область займає південну частину помірного поясу.  

2. Рельєф — рівнинний: на півночі — Середньоруська височина; на південному сході — Донецький 

кряж; у центральній частині — плоска Полтавська рівнина. Рівнини порізані долинами річок і 

представляють яружно-балковий рельєф. 

3. Клімат помірно-континентальний, tз = –8…–7°С; tл = +21°С, опадів випадає до 600 мм на рік, з 

частими антициклонами (влітку) і циклонами (взимку). 

4. Переважають два основні види ґрунтів: на північному заході типові чорноземи; на південному сході 

звичайні чорноземи, що відзначаються високою родючістю. 

5. Поверхневі води відносяться до басейнів рік Дон і Дніпро (велика ріка Сіверський Донець), на ріках 

утворені водоймища (Печенізьке, Старооскільське та ін.). Забезпеченість водними ресурсами на 1 

жителя 1000–450 м3

/ рік — нижче середнього в Україні. 

6. Рослинний світ представлений:  

ƒ  різнотравно-типчаково-ковиловими степами на південному заході області;  

ƒ  лучними степами й остепненими лугами з ділянками дубових, дубово-липових, дубово-соснових 

лісів — північний схід області. Рослинний світ збіднений, тому що рівень розораності досягає 70 %. 

7. Тваринний світ представлений:  

ƒ  лісостеповими видами на південному сході;  

ƒ  степовими, які займають невелику площу, на південному сході. Тваринний світ також у цілому 

збіднений, тому що внаслідок господарської діяльності зникає середовище існування тварин. 

8. У цілому природні умови сприяють розвитку сільського господарства, транспортної мережі, як 

результат — історично склалася висока щільність населення, тому для області характерний високий 

рівень соціально-економічного розвитку. 

 

Білет № 26 

1. Охарактеризуйте природу Кримських гір. 

 Географічне положення: 

ƒ  розміщені на півдні Кримського півострова від м. Севастополь до м. Феодосія; 

ƒ  довжина — 180 км; 

ƒ  ширина від 60 км до 4–10 км (північний схід); 

ƒ  хребти захищають від північних холодних вітрів ПБК. 

 Тектонічна будова, рельєф: 

ƒ  Альпійська складчастість (кайнозой); 

ƒ  складаються з вапняку, мармуру, сланців та ін.; 

ƒ  розвинені карстові процеси; 

ƒ  виділяють три паралельні хребти: Зовнішній, Внутрішній, Головний (вони утворюють 

куести). 

Зовнішній хребет — північний, полого опускається до Північнокримської низовини, висоти до 300 м 

(Сапун-Гора). 

Внутрішній хребет — середній хребет; висоти до 500 м (г. Кубалач). 

Головний хребет — найвища частина гір, висоти до 1000 м (г. Роман-Кош); розділяється тектонічними 

розломами; має плоскі безлісні вапнякові вершини — яйли; на яйлах сильно розвинений карст; ріки 

утворюють каньйони. 

 Кліматичні особливості: 

ƒ  помірно-континентальний клімат, південні схили — з ознаками субтропічного (зимова 

температура рідко нижче 0°С); 

ƒ  кількість опадів у горах до 1100 мм, на північних передгір'ях 500–600 мм, на південних 

300–600 мм; 

ƒ  район, де ймовірність випадання граду найбільша в Україні. 

  

Рослинність Кримських гір: 

ƒ  північний схил 

   

до 350—400 м  лісостеп, на заході — діброви (дуб пухнастий), на сході — лугові 

степи 

до 700 м  пояс дубових лісів (висота дерев 6–8 м), домішується граб, клен, 

груша, в'яз, горобина, ліани (плющ кримський) 

до 900 м  пояс буково-грабових лісів, домішується скельний дуб, сосна, 

кизил, бересклет 

ƒ  південний схил 

   

до 450 м  лісостеп, дуже змінений людиною (заповідники Ялтинський, 

Карадазький та ін.) 

до 800 м  пояс хвойних лісів (сосни, ялівець) 

Вершини Головної 

гряди (яйли) 

лучні яйлинські степи (типчак, ковила, чебрець, шафран, півонія, 

фісташка) 

 

 

2. Дайте характеристику кольорової металургії України. 

Кольорова металургія включає галузі, що охоплюють видобування та збагачення руд кольорових 

металів, виплавку з них металів і сплавів. 

Своєрідність кольорової металургії визначається тим, що вона має комплексоутворююче значення; 

може комбінуватися з багатьма галузями; руди кольорових металів відзначаються низьким вмістом 

корисних компонентів, але можуть бути багатокомпонентними; виробництво є водо- і енергоємним; 

початкові стадії технологічного циклу тяжіють до джерел сировини, кінцеві — до споживача і джерел 

електроенергії; 1/4 частина кольорових металів виробляється з вторинної сировини. Сировинна база 

України не задовольняє потреб країни. 

Основні родовища видобування сировини: Самотканське та Іршанське — титанові руди, Капітанівське 

— нікелеві руди, Микитівське — ртутні руди, Береговське — поліметалічні руди. 

Основні райони і центри виробництва кольорових металів: Дніпропетровськ, Шостка — виробництво 

золота, платини, срібла; Запоріжжя, Миколаїв — виробництво алюмінію; Свердловськ — виробництво 

алюмінієвих сплавів; Калуш — виробництво магнію; Микитівка — виробництво ртуті. 

 

3. За тематичними картами дайте характеристику клімату однієї із областей України (область 

вказує вчитель). 

Дати характеристику клімату області — це значить визначити основні показники клімату й дати їм 

господарську оцінку. 

 Дамо характеристику клімату на прикладі Харківської області. 

1. Область займає північний схід України, повністю лежить у помірному поясі. 

2. Кількість сонячної радіації від 3800–4200 мДж/м2

 у рік. Радіаційний баланс 1700–1900 мДж/м2

 у рік. 

Це середні показники в Україні. 

3. Атмосферний тиск коливається від 1020 гПа (узимку) до 1012 гПа (улітку). 

4. Вітер (переважаючий): східний, північно-східний, південно-східний — узимку; західний, північно-західний, південний — улітку. 

5. Середня температура: –7°С взимку, +22°С влітку. Амплітуда температур 29°С, що свідчить про 

ознаки континентальності клімату. 

6. Кількість опадів коливається від 350–400 мм (холодної пори року) до 400–500 мм (теплої пори року), 

тобто більша кількість опадів припадає на літній період. 

7. Стихійні кліматичні явища. У північно-західній частині області ймовірність гроз 35–30 днів за рік — 

це один з найвищих показників. У південно-східній частині області ймовірність суховіїв до 20 днів у 

році. У північних районах можливі заморозки. У зимовий період часто бувають ожеледиці. 

8. З погляду агрокліматичного районування область лежить у районі з недостатнім зволоженням і 

відносно посушливим кліматом. 

Кліматичні умови області сприяють вирощуванню великої кількості сільськогосподарських культур із 

тривалим періодом вегетації, при зрошенні врожайність значно підвищується. 

 

Білет № 27 

1. Охарактеризуйте природу Чорного моря. 

Географічне положення: 

ƒ  частина Атлантичного океану, з'єднана протоками Босфор, Дарданелли із Середземним морем; 

ƒ  площа — 420,3 тис. км2

; 

ƒ  максимальна довжина із заходу на схід — 1160 км, з півдня на північ — 600 км; 

ƒ  довжина берегової лінії — 3,4 тис. км (в Україні — 1540 км); 

ƒ  береги слабопорізані: північні — багато лиманів, півострів Крим (найбільший); південні — скелясті, 

менш доступні для судноплавства. 

 Властивості вод: 

ƒ  солоність — 18–18,5 ‰, у дельтах рік до 10 ‰; 

ƒ  на глибині 120–200 м — сірководневий шар; 

ƒ  непостійний льодовий покрив (по лінії Варна — Середній Крим); 

ƒ  прозорість води поблизу берегів 5–15 м, у центральних частинах 24–28 м; 

ƒ  течія — проти годинникової стрілки (v = 40–90 км/год), у Босфорі — глибинна в бік 

Чорного моря; 

ƒ  ріки опріснюють і підвищують температуру моря (tз = +8°С; tл = +27°С); 

ƒ  море одержує 310 млн м3

 прісної води (Дунай — 65 % прісної води); 

ƒ  сильні вітри викликають хвилі висотою 3–5 м (ураганні 15–30 м); 

ƒ  максимальна глибина — 2211 м. 

 Органічний світ: 

ƒ  665 видів водоростей; 

ƒ  180 видів риби (вилов риби — 200 тис. т, мідій — 2 тис. т, фітофлори — 20 тис. т). 

 Використання: 

ƒ  зручні бухти: Севастопольська, Судакська, Одеська; 

ƒ  транзитне положення; 

ƒ  рекреаційні зони по берегах; 

ƒ  видобування нафти й газу (північна частина — шельф), ведеться дорозвідка; 

ƒ  видобування рудних корисних копалин (залізо, мідь, срібло). 

 Проблеми: 

ƒ  забруднення нафтою й нафтопродуктами; 

ƒ  забруднення промисловими й побутовими водами; 

ƒ  забруднення водами рік, що впадають; 

ƒ  зменшення видового складу органічного світу. 

 

 

2. Дайте характеристику електроенергетичної промисловості України. 

Електроенергетика – галузь, яка об'єднує всі процеси виробництва, передачі і трансформації 

електроенергії.  

Структура електроенергетики 

 

 

 

 

 

 

Електроенергетика 

теплоелектроенергетика  гідроелектроенергетика 

атомна (АЕС) 

теплова (ТЕС, ТЕЦ) 

нетрадиційна 

електроенергетика 

ГЭС 

електронний 

транспорт (система 

ЛЕП) 

 

Особливості розміщення електростанцій: АЕС орієнтуються на споживача — енергоємні виробництва 

(Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська), ТЕС — на джерела палива (Вуглегірська, 

Донецька, Луганська), ГЕС — на гідроресурси річок (каскад на Дніпрі: Київська, Канівська, 

Дніпропетровська, Запорізька, Каховська), вітряні та геотермальні електростанції розміщуються у 

степових районах Криму і Причорномор'я, де постійні вітри і достатня кількість сонячних днів. 

Єдина енергосистема (ЄС) — це система електростанцій, сполучених ЛЕП, які працюють на загальне 

навантаження. У енергосистемі вибирають оптимальний варіант роботи кожної електростанції з 

урахуванням її техніко-економічних показників. У виробництві електроенергії в Україні частка ТЕС 

становить 50 %, АЕС — 42 %, ГЕС — 8 %, інших — менше 1 %. 

 

3. За тематичними картами визначте типи ґрунтів однієї з областей України (область вказує 

вчитель). 

Визначимо типи ґрунтів Харківської області. 

У північно-західній частині переважають чорноземи типові, але рельєф більш розчленований, тут 

розташовані відроги Середньоруської височини, тому має місце значний перерозподіл вологи й 

зустрічаються такі типи ґрунтів: 

ƒ  світло-сірі лісові, 

ƒ  темно-сірі опідзолені, 

ƒ  дерново-підзолисті. 

У південно-східній частині переважають чорноземи звичайні, але рельєф більш плоский і 

різноманітність ґрунтів незначна:  

ƒ  чорноземи опідзолені,  

ƒ  чорноземи реградовані. 

У долинах річок поширені лугові чорноземи. 

У цілому в області переважають чорноземи, у районах більш вологих (західні схили Середньоросійської 

височини) — сірі лісові ґрунти. 

Ґрунти Харківщини сприяють розвитку землеробства в області. 

 

Білет № 28 

1. Охарактеризуйте основні принципи природоохоронної роботи в Україні. Розкажіть про 

природно-заповідний фонд України та своєї області. 

Природоохоронні роботи, які ведуться в Україні, є частиною політики раціонального 

природокористування. Природоохоронні заходи можна умовно розділити на: 

ƒ  вивчення окремих ПК і компонентів природи; 

ƒ  встановлення причин змін, що відбулися (організація моніторингу); 

ƒ  розробку рекомендацій і заходів щодо відновлення ПК і окремих компонентів; 

ƒ  прогнозування перспектив розвитку ПК. 

У наш час господарська діяльність в Україні розвинена настільки, що переважають антропогенні ПК, 

важко назвати збережені без змін компоненти природи. Важливою частиною природоохоронної 

політики України є створення природно-заповідного фонду. 

Природно-заповідний фонд — система територій суші або водного простору, де ведеться охорона, 

вивчення й відновлення ПК, а також окремих компонентів природи (наприклад: птахів, рослинності, 

ґрунтів). В Україні прийнято закон «Про природно-заповідний фонд України», що передбачає статус 

територій, які охороняються: 

 1. Заповідники — це невеликі, особливо цінні ПК, території яких мало змінилися під впливом людини. 

Тут назавжди виключається господарська діяльність, вони є полігонами для наукових досліджень. 

 2. Заказники — це території, які виділяються для охорони окремих видів рослин або тварин, 

геологічних або палеонтологічних об'єктів. Господарська діяльність тут обмежена. 

 3. Пам'ятники природи — рідкісні, унікальні об'єкти природи, що мають природно-історичну, наукову 

або естетичну цінність. Бувають біологічні, геологічні, гідрогеологічні (озера, болота та ін.). 

 4. Природні національні парки — відносно більші території, мало змінені людиною, що включають 

різні ПК і виконують наукові, просвітні, естетичні, виховні або рекреаційні функції. 

 5. Біосферні заповідники — це новий тип територій, що охороняються, головною метою яких є 

збереження генетичного фонду біосфери. 

 В Україні природно-заповідний фонд становить 3,7 % площі (6,5 тис. об'єктів різної категорії). 

 

2. Проаналізуйте сучасний стан міграційних процесів в Україні. Розкажіть про особливості 

формування Української діаспори. 

Міграція населення — це пересування населення з одного місця в інше на постійне або тимчасове 

проживання. Міграції бувають внутрішні (внутрішньодержавні) і зовнішні (міждержавні), різняться за 

строками — сезонні й маятникові. 

Особливості внутрішніх міграцій України: вони не впливають на зміну чисельності населення; 

переважають міграції із села в місто. 

Особливості зовнішніх міграцій України: головна їхня причина — соціально-економічна (кількість 

робочих місць, рівень оплати, умови праці). Люди середнього віку виїжджають на сезонні роботи 

(Іспанія, Греція, Португалія — збір урожаю); висококваліфіковані трудові ресурси, наукові 

співробітники — у більше розвинені країни, де оплата праці вища; люди будівельних спеціальностей, 

нафтовики, гірники — на схід (РФ, Казахстан). Приїжджають переважно громадяни колишнього СРСР 

(етнічні українці, кримські татари). Також приїжджають представники азіатського регіону (Китай, Індія, 

В'єтнам, Північна Корея, Узбекистан та ін.) — займаються торгівлею, отримують освіту. 

Міграційне сальдо — це різниця між числом іммігрантів і емігрантів. В Україні міграційне сальдо 

показує, що чисельність даних груп приблизно рівна. 

Біженці — особлива група мігрантів, що залишили своє місце проживання у зв'язку зі стихійними 

лихами, катастрофами тощо. В Україні люди залишають зону Чорнобильської катастрофи. 

Діаспора — розселення частини етносу за межами країни. Українська діаспора ділиться на східну й 

західну.  

ƒ  Західна діаспора: США (більше 2,2 млн чол.), Канада (близько 1 млн чол.), Бразилія, Парагвай, 

Уругвай, Чилі та ін. Зберегла мову, традиції. 

ƒ  Східна діаспора — втратила мову, традиції, розсіяна по території країн колишнього СРСР. 

 

3. За допомогою тематичних карт дайте характеристику санаторно-курортного та туристичного 

господарства України. 

 

Відпочинок людини називається рекреацією. Діяльність, спрямована на задоволення потреб 

людини у відпочинку, лікуванні, туризмі називається рекреаційною діяльністю. 

В Україні присутні необхідні умови для формування багатофункціонального рекреаційного 

комплексу. 

Його можна розділити на дві групи: 

ƒ  санаторно-курортний; 

ƒ  туристичний (пізнавальний). 

Санаторно-курортний комплекс України спирається на значну ресурсну базу: 

ƒ  лікувальні грязі представлені: унікальним родовищем озокериту Бориславським (Львівська 

область); торф'яними — у Львівській і Івано-Франківській областях; сульфідними — у 

Куяльнику й Шаболатському (Одеська обл.); а також Черкаську (Крим); 

ƒ  лісолікувальні ресурси використаються в Закарпатській, Київській, Житомирській, Черкаській 

областях. 

ƒ  Українські Карпати й Кримські гори, ПБК характеризуються чистим повітрям, наповненим 

киснем, підвищеною вологістю; тут розташувалися курорти Яремча, Ворохта, Космач та ін.; 

ƒ  мінеральні джерела (Трускавець); 

ƒ  кліматичні ресурси районів України різноманітні, у цілому сприятливі для відпочинку (від 

9,5–10,5 місяців на рік). 

ƒ  пізнавальні ресурси представлені історико-архітектурними пам'ятками Києва, Чернігова, 

Львова, Одеси та інших міст. 

В Україні діють близько 45 курортів міжнародного значення (Ялта); більше 13 курортів 

місцевого значення; близько 400 санаторіїв; існує понад 300 територій, де плануються зони 

лікування, відпочинку, туризму. 

Найбільші курорти ПБК у Місхорі, Лівадії, Масандрі, Ялті, Гурзуфі, Алушті та ін. 

На березі Азовського моря — Бердянськ, Кирилівка.