БІОГРАФІЯ МАТЕМАТИКА
Бернуллі Якоб (27.12.1654 – 16.08.1705) - швейцарський математик. Народився в Базелі. За бажанням батька вивчав теологію, але разом з тим займався математикою. Під час подорожі в Нідерланди та Англію познайомився із місцевими математиками. Повернувшись у рідне місто, читав лекції по експериментальній фізиці. З 1647 року - про-фесор математики в університеті. Найбільш важливі заслуги вченого у розвитку аналізу нескінчено малих, теорії рядів, варіаційного обчислення і теорії ймовірностей. У 1687 році, познайомившись із першим мемуаром Г.В.Лейбніца по диференціальному численню, Бернуллі застосував нові ідеї до вивчення властивостей рядів кривих: логарифмічної спіралі, відкритої ним лемніскати, цепної лінії і ін. Він визначив площу сферичного трикутника, обчислював площі різних поверхонь, винайшов багаточисленні квадратури.
Його книга „Арифметичні додатки до нескінчених рядів іїх кінцевих сум” (1689 – 1704) стала першим керівництвом по теорії рядів.
Разом з братом Іоганом поклав початок варіаційному численню. Розв’язував деякі комбінаторні задачі; відкрив числа, які пізніше назвали числами Бернуллі; довів теорему Бернуллі - особливий випадок закону великих чисел, яка мала велике значення в теорії ймовірностей. Багато термінів теорії ймовірностей названі його іменем.
Якобу Бернуллі належать також роботи по фізиці, арифметиці, алгебрі та геометрії.