(бБІОГРАФІЯ МАТЕМАТИКА
Карл-Фрідріх Гаусс народився 30 квітня 1777 року у м.Брауншвейгу (Німеччина) в сім’ї робітника-слюсаря. Математична обдарованість малого Карла яскраво виявилася ще в ранньому дитинстві. Йому було лише 3 з половиною роки, коли він, слухаючи розмови батька з своїми товаришами по роботі, на „слух” виявив помилку в батькових розрахунках. Батько і присутні робітники були здивовані зауваженнями малого хлопчика, але довелося почати розрахунки заново. Справді, виявилося, що маленький Карл був правий. Коли у 3-му класі народної школи почали вивчати арифметику, карл протягом кількох хвилин першим розв’язав завдання - знайти суму натурального ряду чисел від 1 до 100. Він застосував тут спосіб знаходження суми членів арифметичної прогресії. Пізніше Гаусс говорив про себе жартома, що навчився рахувати раніше, ніж розмовляти.
З 1795 року Гаусс - студент Геттінгенського університету. Він охоче відвідує лекції з математичних дисциплін і наполегливо вивчає класичні твори таких видатних математиків, як Ейлер, Лагранж, Ньютон. Цей ранній період відзначився особливим піднесенням його творчих сил. У 1795 році він винайшов так званий „Метод найменших квадратів”, у 1795 році - розв’язав класичну задачу про поділ круга, з якої випливала побудова правильного 17-кутника, і написав велику фундаментальну працю „Арифметичні дослідження”.
Дослідження Гаусса про поділ круга мали велике значення не лише для розв’язування цієї складної стародавньої задачі. Ще важливіше те, що ним була створена зовсім нова теорія алгебраїчних рівнянь, яка лежить в основі наших сучасних поглядів у цій галузі.
З 1795 по 1810 роки творча думка Карла-Фрідріха Гаусса працювала особливо напружено в галузі трьох „А” - арифметика, алгебра, аналіз. На цей період припадають його найважливіші відкриття. Ці праці Гаусса створили в науці цілу епоху - він був визнаний найбільшим математиком світу того часу. Сам Гаусс про цей період говорив, що в юні роки ідеї в такій кількості зароджувалися в його голові, що він ледве встигав удержувати їх у своїй пам’яті.
Геометрією в загальному розумінні Гаусс цікавився мало. Лише V постулат Евкліда займав почесне місце у дослідженнях Гаусса. Значні відкриття належать Гауссу і в галузі фізики. Гаусс винайшов новий спосіб зв’язку - електромагнітний телеграф (1834 рік), а також успішно і плодотворно працював у галузі астрономії і геодезії.
Після видання праці „Арифметичні дослідження” (1799 р.) Карлу-Фрідріху Гауссу було присуджено ступінь доктора математичних наук у Гельмстедті і звання приват-доцента в Брауншвейгу. У 1807 році йому надано звання екстраординарного, а пізніше і ординарного професора Геттінгенського університету. У 1801 році Російська академія наук обрала його своїм членом-кореспондентом і запропонувала йому посаду директора Петер-бурзької обсерваторії. Але Гаусс після деяких вагань відмовився, посилаючись на несприятливий для здоров’я клімат Петербурга. Наукові товариства різних країн надсилали йому почесні дипломи. Лаплас називав Гаусса „найкращим математиком світу”. На медалі, випущеній у 1855 році на його честь вигравірувано такий напис: „Король математиків”.
Гаусс часто говорив: „Я весь відданий математиці”. Математику він називав „царицею наук, а арифметику - царицею математики”.
В усних обчисленнях він не мав собі рівних. Він знав напам’ять перші десяткові цифри всіх логарифмів і користувався ними при обчисленнях в умі. При розв’язуванні складних задач помилявся дуже рідко, цифри писав чітко і кожну на своєму місці. Останні десяткові знаки перевіряв, не довіряв таблицям.
З великих математиків особливо цінував Архімеда і Ньютона. Із сучасних йому математиків він високо ставив Ейлера, Лагранжа, Лапласа, Лобачевського, Коші.. Гаусс був щиро закоханий у науку, у природу.
23 липня 1855 року о 1 годині 5 хвилин ночі великого математика не стало. Тіло його спочатку поклали в обсерваторії, а потім його численні учні - студенти університету - віднесли на кладовище. Могутній талант Карла-Фрідріха Гаусса залишив для світової науки велику спадщину.