Глобальне потепління

(англ. Global warming) — прогресуюче поступове підвищення температури поверхні Землі, що пов'язується з парниковим ефектом і призводить до зміни клімату у глобальних масштабах. Однак слід зазначити, що достеменно причини глобального потепління невідомі. Також треба розуміти, що потепління це загальна усереднена тенденція, зміна температур відбувається нерівномірно в залежності від сезону та місцевості, більше того місцями в деякі сезони клімат навіть стає холоднішим. Наприклад в Україні температури у зимовий період зросли значно більше ніж в літній, а в центральній Росії (Московський регіон) при значному потеплішанні взимку літні температури не змінилися, а осінні похолоднішали.

За останню сотню років середня температура повітря над сушею зросла, як стверджується, більш, ніж на пів градуса. За даними доповіді Міжнародної групи експертів з питань зміни клімату це зростання складає за останні сто років 0,74 0,18 oC[1][2]

Наукова думка, виражена Міждержавною групою експертів по зміні клімату (МГЕЗК) ООН, і безпосередньо підтримане національними академіями наук країн «Великої вісімки», полягає в тому, що середня температура по Землі піднялася на 0,7 °C з часу початку промислової революції (з другої половини XVIII століття), і що "велика частка потеплення, що спостерігалося в останні 50 років, викликана діяльністю людини "в першу чергу викидом газів, що викликають парниковий ефект, таких як вуглекислий газ (CO2) і метан (CH4). Оцінки, отримані по кліматичних моделях, на які посилається МГЕЗК, кажуть, що в XXI столітті середня температура поверхні Землі може підвищитися на величину від 1,1 до 6,4 °C. В окремих регіонах температура може небагато знизитися.

Крім підвищення рівня Світового океану підвищення глобальної температури також призведе до змін в кількості і розподілі атмосферних опадів. У результаті можуть почастішати природні катаклізми, такі як повені, посухи, урагани та інші, знизиться врожай сільськогосподарських культур на постраждалих територіях і підвищиться — в інших зонах (за рахунок збільшення концентрації вуглекислого газу). Потепління має, по всій вірогідності, збільшувати частоту і масштаб таких явищ.

Потепління клімату може призвести зміщення ареалів видів до полярних зон і збільшити ймовірність вимирання нечисленних видів — мешканців прибережних зон і островів, чиє існування в даний час знаходиться під загрозою.

Деякі дослідники вважають, що глобальне потепління — це міф, частина науковців відкидає можливість впливу людини на цей процес. Є ті, хто не заперечує факт потепління і допускає його антропогенний характер, але не погоджується з тим, що найбільш небезпечними з впливів на клімат є промислові викиди парникових газів.

Причини глобального потепління

Глобальні потепління (межледниковья) за останні 500 тисяч років. Кліматичні індикатори: зміна рівня океану (синій), концентрація 18 O в морській воді, концентрація CO2 в антарктичному льоду. Розподіл тимчасової шкали — 20 000 років. Піки рівня моря, концентрації CO2 і мінімуми 18O збігаються з міжльодовикових температурними максимумами.

Існує науковий консенсус, що поточне глобальне потепління з високою ймовірністю пояснюється діяльністю людини. Кліматичні системи змінюються як в результаті природних внутрішніх процесів, так і у відповідь на зовнішні впливи, як антропогенні, так і неантропогенние, при цьому геологічні та палеонтологічні дані показують наявність довгострокових кліматичних циклів, які в четвертинному періоді прийняли форму періодичних зледенінь, причому нині доводиться на Інтергляціал (див. рис.).

Причини таких змін клімату залишаються невідомими, проте серед основних зовнішніх впливів зміни орбіти Землі (цикли Міланковича), сонячної активності (у тому числі і зміни сонячної постійної), вулканічні викиди і парниковий ефект. За даними прямих кліматичних спостережень (зміна температур протягом останніх двохсот років) середні температури на Землі підвищилися, проте причини такого підвищення залишаються предметом дискусій, але однією з найбільш широко обговорюваних є антропогенний парниковий ефект. Не можна сказати, що йде суперечка між тими, хто «вірить» і «не вірить» в теорію парникового ефекту. Швидше, оспорюється підсумковий ефект збільшення кількості парникових газів в атмосфері Землі, тобто не компенсується потепління в силу парникового ефекту змінами у розподілі водяних парів, хмар, в біосфері або інших кліматичних чинників. Однак що спостерігається останні 50 років підвищення температури Землі суперечить теоріям про компенсуючої ролі перерахованих вище зворотних зв'язків.

Викиди парникових газів

Парниковий ефект був виявлений Жозефом Фур'є в 1824 і вперше був кількісно досліджений Сванте Арреніус в 1896. Це процес, при якому поглинання і випускання інфрачервоного випромінювання атмосферними газами викликає нагрівання атмосфери і поверхні планети.

На Землі основними парниковими газами є: водяний пар (відповідальний приблизно за 36-70% парникового ефекту, без урахування хмар), вуглекислий газ (CO2) (9-26%), метан (CHCO4) (4-9%) і озон (3-7%). Атмосферні концентрації CO2 і CHCO4 збільшилися на 31% і 149% відповідно в порівнянні з початком промислової революції в середині XVIII століття. Згідно окремим дослідженням, такі рівні концентрації досягнуті вперше за останні 650 тисяч років — період, для якого були отримані достовірні дані із зразків полярного льоду.

Близько половини всіх парникових газів, одержуваних у ході господарської діяльності людства, залишаються в атмосфері. Близько трьох чвертей всіх антропогенних викидів парникових газів за останні 20 років стали результатом видобутку і спалювання нафти, природного газу і вугілля. Велика частина інших викидів викликана змінами ландшафту, в першу чергу вирубкою лісів. На користь теорії антропогенного внеску в сучасне зміна клімату в результаті виділення парникових газів можуть свідчити і ті факти, що спостережуване потепління призводить насамперед до збільшення середніх температур у високих (приполярних) широтах, до підвищення середніх температур у зимовий період в середніх широтах і до зменшення нічного вихолоджування. А також є фактом те, що швидке нагрівання шарів тропосфери відбувається на фоні не дуже швидкого охолоджування шарів стратосфери.

Людська діяльність

Результати останніх досліджень підкріплюють теорію про те, що причиною глобального потепління є людська діяльність. Дослідження за участю вчених з Шотландії, Канади та Австралії показало, що ймовірність природних, а не антропогенних причин зміни клімату на планеті складає не більше 5%.

Згідно з тим же дослідженням, з 1980 року середня температура повітря на планеті піднялася на 0.5 градуса за Цельсієм, і Земля продовжує нагріватися приблизно на 0.16 градуса за десятиліття.