Звукові явища. Поширення звуку

Чимало механічних явищ породжують звук. Навколишнє середовище наповнюють найрізноманітніші звуки. Це гуркіт мотоциклу і стукіт молотка, гра на гітарі й рипіння дверей, шелестіння листя й завивання вітру, спів птахів і голос людини. Як же виникає звук? Якщо натягнути струну гітари, а потім відпустити, вона почне коливатися. А оскільки це коливання відбувається у повітрі, то струна змушує коливатися і повітря поруч із нею. Отже, струна передає власні коливання частинкам повітря, розміщеним до неї найближче, а ті – сусіднім і так далі. Унаслідок цього й виникає звук. Зупинити струну – і звук припиниться. Явища, пов’язані з поширенням коливань у повітрі, воді, металі, які супроводжуються виникненням звуків, що сприймає наше вухо, називають звуковими явищами. Тіла, що створюють ці коливання, є джерелами звуку. Наприклад, у слухавці телефону джерелом звуку є мембрана, у музичних інструментах – струни, у людини в гортані – голосові зв’язки. Поширення звукових коливань називається звуковою хвилею. Звук – це хвиля, що поширюється від джерела звуку в будь-якому середовищі в усіх напрямках. Поширення звукових хвиль можна порівняти з розходженням хвиль на поверхні води.

Для поширення звуку обов’язково потрібна речовина, тобто середовище. Звук поширюється в таких середовищах, як повітря, вода, тверді тіла. М’які та пористі тіла погані провідники для звуку. Тверді тіла добре проводять звукові хвилі. Дуже добре проводять звук рідини. Риби, наприклад, чують кроки та голоси на березі. Звук у різних середовищах поширюється з різною швидкістю. У повітрі звук поширюється зі швидкістю 300 м/с, у воді – приблизно 1500 м/с, в залізі – приблизно 5800 м/с. А якби людина потрапила на Місяць, то нічого б навкруги не почула, бо на Місяці немає повітря, тобто середовища, в якому поширюється звук. Тому американські космонавти, коли перебували на Місяці, спілкувалися один з одним за допомогою радіо. Запам’ятай: у безповітряному просторі звук не поширюється.

Ти повинен знати, що в рідко посадженому лісі звук поширюється добре, проте гірше, ніж на відкритій місцевості. Якщо звук на своєму шляху зустрічає перешкоду (крони дерев у густому лісі, гору або стіну), то звукова хвиля відбивається від них. Коли відбита від перешкоди звукова хвиля досягає нашого вуха, ми чуємо звук, названий луною. Ти, звичайно, чув гуркіт грому, пробував кричати у лісі, в горах. Гуркіт грому пояснюється багаторазовим відбиттям його від хмар і землі. На явищі відбиття звуку базується дія ехолота– приладу, за допомогою якого вимірюють глибину моря.

Звук має велике значення в житті тварин і людини. Звук може нести інформацію про події, що відбуваються в недоступних для ока місцях. Прослуховуючи за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, медичного фонендоскопа) звуки в організмі, можна одержати відомості про роботу внутрішніх органів людини.

Але найголовнішу інформацію про навколишній світ людині надає мовлення. Ми створюємо та сприймаємо звук і тим самим спілкуємося один з одним. Вухо, за допомогою якого ми сприймаємо звук, уловлює найдрібніші відтінки людського голосу: радість, смуток, гнів тощо.