Україна в другій половині 1919 року

Наступ Денікіна та його розгром

Улітку 1919 р. армія Денікіна прорвала фронт на півдні України й за кілька місяців оволоділа Україною, Центрально-чорноземним районом, вийшла до Тули. Її швидкий успіх пояснювався:

- заколотами в тилу Червоної Армії (Донського козацтва, Григор’єва, «зелених» і т. д.) і високим бойовим духом в лавах Добровольчої армії на початку 1919 р.;

- насильницькою мобілізацією, яка довела чисельність армії до 110 тис.;

- отриманою від країн Антанти зброєю;

- перевагою в кінноті, яка під командуванням К. Мамонтова й А. Шкуро кілька разів проривала фронт.

Для відсічі Денікіну Радянський уряд:

- оголосив Південний фронт головним і за пропозицією Леніна висунув гасло «Усі на боротьбу з Денікіним!»;

- сформував першу кінну армію;

- розгорнув партизанський рух (в Україні керівник - C. Косіор), підтриманий селянами через відновлення денікінцями поміщицького землеволодіння, реквізиції худоби, коней, хліба і т. п.

Південний фронт під командуванням О. Єгорова, прорвавши фронт білих, розгромив основні сили Денікіна, відкинувши їх у Крим. Кавказький фронт під командуванням М. Тухачевського оволодів Кубанню та Північним Кавказом.