Варшавська угода та її наслідки
Цей період характеризується закінченням громадянської війни (радянсько-польська війна, розгром армії Врангеля в Криму, петлюрівських і білогвардійських військ на Правобережжі України).
Радянськопольська війна. Причини: прагнення уряду Пілсудського: знищити Радянську владу в Україні; розширити кордони Польщі (за рахунок частини Литви, Білорусії та України); збити напругу соціального невдоволення польських робітників і селян, переключивши їхню увагу від внутрішніх проблем на патріотичну війну; скористатися союзом з УНР на дуже вигідних для Польщі умовах (за Варшавською згодою у квітні 1920 р. Петлюра обіцяв Польщі Східну Галичину, Західну Волинь, частину Полісся, забезпечував продовольством польську армію; надавав війська для походу на Київ).
Збільшивши перевагу сил удвічі (в Україні - у п’ять разів), Польща за кілька місяців захопила Білорусію, Правобережжя України та Київ.
У відповідь Радянський уряд:
- опублікував звернення до своїх громадян, у якому викривалися цілі імперіалістів;
- оголосив нову мобілізацію, яка дала 0,5 млн. нових бійців;
- перекинув з інших фронтів на польський Першу кінну армію, 25ту Чапаєвську дивізію та інші елітні з’єднання;
Обіцяне Петлюрою «всенародне повстання» в Україні проти більшовицької влади не відбулося. У результаті наступу Червоної Армії влітку 1920 р.:
- у ході київської операції ПівденноЗахідний фронт (під командуванням Єгорова), активізувавши Першу кінну армію, прорвав фронт, взяв Київ і наступав на Львів;
- Західний фронт (під командуванням Тухачевського) зайняв Білорусію й наближався до Варшави.
Завдяки швидкому радянському наступу було порушено співвідношення сил на користь Польщі, тому що:
- вторгнення на польську територію викликало могутній національновизвольний рух у Польщі, що посилився через створення більшовиками Тимчасового Революційного Комітету Польщі (Дзержинський, Мархлевський, Кон та ін.), який створив держгоспи й насильно заганяв до них селян, проводив антирелігійну політику, заохочував убивства ксьондзів і т. п.;
- створення 15 липня 1920 р. Галицької соціалістичної радянської республіки виявилося штучним, а трудящі Західної України в своїй масі не підтримали гасел Галревкому - «грабуй буржуазію в справжнісінькому розумінні цього слова»;
- польська армія швидко провела мобілізацію й знову одержала перевагу військових сил;
-радянські війська були виснажені 500800кілометровим наступом, відірвалися від тилів і зазнали великих втрат;
- утворився величезний розрив між наступаючими Західним і Південно-Західним фронтами.
Польська армія, організувавши наступ, завдала поразки Червоній армії, яка з величезними втратами відступила. Через те що війна почала набувати затяжного характеру, до чого не були готові обидві сторони, Польща підписує з Радянською Росією та Радянською Україною Ризький мирний договір (березень 1921 р.), за яким до Польщі відходили західні райони України та Білорусії.
