Амоніак: будова молекули, одержання в лабораторії. Фізичні властивості амоніаку. Хімічні властивості амоніаку. Хімічні властивості амоніаку: взаємодія з киснем, водою, кислотами. Застосування амоніаку

Молекулярна формула аміаку NH₃. У молекулі аміаку атом Нітрогену пов’язаний із трьома атомами Гідрогену ковалентним полярним зв’язком. Густина його зміщена у бік атома Нітрогену, як більш електронегативного. І тому молекула аміаку являє собою диполь.

У лабораторії аміак добувають слабким нагріванням суміші амоній хлориду NH₄Cl з гашеним вапном Ca(OH)₂.

2NH₄Cl + Ca(OH)₂ → CaCl₂ + 2NH₃ + 2H₂O.

За звичайних умов аміак - це газ безбарвний, має різкий характерний запах, набагато легший за повітря, дуже добре розчиняється у воді. В 1 об’ємі води за кімнатної температури розчиняється сімсот об’ємів аміаку. Розчин аміаку у воді називається аміачного водою, або нашатирним спиртом Аміак зріджується при температурі мінус тридцять три градуси.

Для аміаку характерні такі хімічні властивості:

- він окислюється киснем до вільного азоту N₂ і води.

4NH₃ + 3O₂ → 2N₂ + 6H₂O.

А за наявності платинового каталізатора замість вільного азоту утворюється нітроген (II) оксид NO і вода:

4NH₃ + 5O₂ 4NO + 6H₂O;

• аміак реагує з водою з утворенням амоній гідроксиду NH₄OH і з кислотами з утворенням солей амонію:

NH₃ + HCl → NH₄Cl.

Фізичні й хімічні властивості аміаку зумовили його широке застосування. Великі кількості аміаку витрачаються для добування нітратної кислоти, сечовини, соди. На легкому зрідженні та наступному випаровуванні аміаку з поглинанням тепла ґрунтується його застосування у холодильній справі. Рідкий аміак і його водні розчини використовуються як рідке добриво.