Магнітне поле

Успіхи вчення про магнетизм були пов’язані з відкриттям на початку ХІХ століття глибокого зв’язку між електричними та магнітними явищами. У 1820 році датський фізик Ганс Ерстед несподівано виявив, що провідник із струмом діє на магнітну стрілку, подібно до постійного магніту. Відкриття взаємодії між електричним струмом та магнітом стало новим кроком у розвитку вчення про електрику та магнетизм. За аналогією з електричними явищами можна припустити, що навколо провідника зі струмом або магніту існує поле.

Магнітне поле - це особливий вид матерії, який існує навколо провідника зі струмом або магніту і має властивість діяти на провідник з електричним струмом або магніт із деякою силою.

Силовою характеристикою магнітного поля є вектор магнітної індукції. Магнітна індукція - це фізична величина, яка дорівнює відношенню сили, з якою поле діє на провідник зі струмом, до сили струму та довжини провідника. Магнітна індукція вимірюється в теслах.

Напрям вектора магнітної індукції можна визначити двома способами:

- за допомогою магнітної стрілки (вектор магнітної індукції напрямлений від південного полюсу магнітної стрілки до північного);

- за правилом свердлика або правилом правої руки.

Правило свердлика: якщо напрям поступального руху свердлика збігається з напрямом електричного струму в провіднику, то напрям обертання ручки свердлика збігається з напрямом вектора магнітної індукції.

Правило правої руки: якщо взяти провідник зі струмом у праву руку так, щоб великий палець вказував умовний напрям струму, то інші пальці, які охоплюють провідник, покажуть напрям ліній магнітної індукції.

Для зображення магнітного поля використовують лінії магнітної індукції - це лінії, дотичні до яких направлені так само, як і вектор магнітної індукції в даній точці поля. Ці лінії можна побачити за допомогою залізних ош - маленьких магнітних стрілочок.

Особливістю силових ліній магнітного поля є те, що вони замкнуті. Поле з замкнутими силовими лініями називається вихровим. Магнітне поле - вихрове.