Основні норми української літературної вимови. Знаки письма. Правопис ненаголошених голосних

Алфавіт

В українському алфавіті 33 букви:

Аа, Бб, Вв, Гг, Ґґ, Дд, Ее, Єє, Жж, Зз, Ии, Іі, Її, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ, Ьь, Юю, Яя.

Більшість букв позначає один звук.

Голосні звуки позначаються буквами а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї. Приголосні звуки - буквами б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ.

Буква ь (м’який знак) звука не позначає, а передає м’якість попереднього приголосного на письмі.

В українській мові є букви, які передають два звуки на письмі: букви я, ю, є можуть позначати два звуки: [й + а], [й + у], [й + е], коли вони стоять:

- на початку слова: ялинка, юшка, єдність;

- після букв, які позначають голосні: приятель, скраю, маєток;

- після апострофа: м’язи, в’юнок, п’єса;

- після м’якого знака: браконьєр, Третьяков;

- в окремих словах після й: майя, фойє.

Буква ї завжди позначає два звуки [йі]: їхати, круїз, їжак, виїзд, об’їзд.

Буква щ також позначає два звуки [шч]: борщ, краще.

Звуки, які передаються двома буквами: [дж] - д + ж, [дз] - також д + з: дзвін, джерело.

 Правила переносу слів

У сучасній українській мові при переносі слів дотримуються таких правил:

1. З рядка в рядок слова переносяться тільки цілими складами: бать-ко, за-хис-ник.

2. Подвоєні приголосні розриваються: цін-ний, імен-ник, корін-ний.

3. У словах типу життя, колосся, знання допускається двоякий перенос: знан-ня, зна-ння.

Не можна при переносі:

1) залишати і переносити одну букву: озе-ро (а не о-зеро), на-дія (а не наді-я). Не можна переносити такі слова, як: аїр, озер, осінь, упав, юність, ясень;

2) розривати сполучення йо, ьо: кур-йоз, сльо-за;

3) розривати буквосполучення дз, дж, якщо вони позначають один звук: за-дзвонити, хо-джу (а не зад-звонити, ход-жу); але під-жарити, від-знака;

4) відокремлювати м’який знак і апостроф від попередньої букви: паль-ці, бур’-ян (а не па-льці, бур-’ян);

5) у складних словах відривати початкову букву другої основи: паро-плав, праце-здатний (а не пароп-лав, працез-датний);

6) відривати ініціали або інші скорочення від прізвища: І. Я. Франко, проф. Шевчук. Якщо ім’я по батькові чи інше слово, яке передавалось скорочено, написано повністю, то можливий перенос: Іван - Якович Франко, Іван Якович - Франко, професор - В. С. Іваненко;

7) розривати абревіатури і скорочення від слів, яких вони стосуються: ООН, ДАІ, ТУ-154, 20 кг, 3 км, 1994 р.;

8) розривати умовні скорочення, що пишуться через дефіс або складаються з кількох слів: вид-во, л-ра та ін.

В інших випадках можна довільно переносити слова за складами.

 Ненаголошені голосні

В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

Наголошені голосні вимовляються завжди чітко: бере¢за, щи¢рість, по¢ле. У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] звучать невиразно.

Щоб перевірити ненаголошені [е], [и], [о], треба змінити слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: весна¢ - ве¢сни, колиско¢ва - коли¢ска, розу¢мний - ро¢зум.

 Правопис голосних у коренях

Правопис ненаголошених [е], [и]

У складах з ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: втекти - вте¢ча, тернистий - те¢рен, кричати - кри¢к, крижаний - кри¢га.

Завжди пишеться е:

1. Якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: велетень (велетня), оселедець (оселедця), праведний (правда).

2. При чергуванні з [і]: дзвенить (дзвін), гребти (вигрібати), променя (промінь).

3. У буквосполученнях -ере-, -еле-: веретено, джерело, пелена.

Завжди пишеться и у буквосполученнях -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: глитати, гриміти, кривавий, тривога.

Є слова, у яких ненаголошені голосні не перевіряються наголосом, тому їх написання треба запам’ятати або перевіряти за словником: делегат, кишеня, легенда, медаль, орден, пенал, тепер.

Зверніть увагу! Дитина (хоча діти), звисати (хоча звісити), засинати (хоча засну), бриньчати (хоча бренькати), великий, мливо, перина.

 Правопис ненаголошених [о], [а]

Пишеться а в деяких словах після приголосних перед складом з наголошеним а у словах: гаря¢чий, гара¢зд, кажа¢н, кача¢н, кала.ч, бага¢то, багати¢р (багач).

Пишеться о в словах: коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, слов’янин, козак, богатир (силач).