Правопис префіксів та суфіксів

Правопис голосних у префіксах

Пишемо е в префіксах: без-, не-, пере-, перед-, пред-, пре-, серед-, через-; іншомовного походження: де-, ре-, дез-.

Пре- - виражає найвищу ознаку (його можна замінити прислівником дуже): премудрий, прехитрий, прекрасно.

Зверніть увагу! Президент, президія, презент, прерогатива, препарат, прейскурант, престиж, преамбула, прелюдія, прем’єра, претензія, прецедент, претендент, презирство, престол, преосвященний, преподобний.

Пред- - у старослов’янських словах: предтеча, предводитель.

Пере- - значення завершеної дії: перемогти, переділити, перевірити.

Ре- - значення зворотної або повторної дії: реакція, реконструкція, регрес.

Де-, дез- - означає усунення, припинення, втрату чогось: деблокування, дезінфекція, дезактивація.

Пишемо и у префіксах: при-, ви-; іншомовного походження: анти-, деци-, диз-, дис-, межи-.

При- - у дієсловах зі значенням наближення, приєднання: прийти, прилетіти, присунути;

- в іменниках і прикметниках зі значенням розміщення поруч: приморський, присадибний, прибережний;

- у словах, що означають неповноту ознаки, дії чи її результат: присісти, примусити, пригубити, прикиданий, приглушений, привільний.

Ди- - у складних словах з першою частиною, що означає «подвійний»: дилогія, дифтонг, дилема.

Диз-, дис- - значення поділу, розладу: дизартрія, дизасоціація, дисгармонія.

Анти- - значення протилежності, протидії: антибіотик, антигуманізм.

Деци- - означає «десяту частину»: децибел, дециметр.

Зверніть увагу! Приватний, привілей, причетний, примха, призер, непритомний, принцип, принаймні, прилад, призма, присудок, притаманний, природа, пригода.

Пишемо і в префіксі прі-: (з колишнього про-): прізвище, прізвисько, прірва.

Правопис приголосних у кінці префіксів

У кінці префіксів роз-, без-, воз-, через-, між-, від-, під-, над-, од-, пред-, об- завжди пишеться буква, що позначає дзвінкий приголосний: розписка, безтурботний, возвеличувати, черезсмужжя, міжпланетний, відкривати, надходження, представник.

Для милозвучності мовлення після кінцевого приголосного префікса перед коренем, що починається двома приголосними звуками, з’являється голосний звук [і], тобто префікс видозмінюється: розі-, піді-, віді-, зі- (ізі-): розірвати, підібрати, відімкнути, зіставити.

Префікс с- пишеться лише перед глухими приголосними к, п, т, ф, х: скошлатити, сфабрикований, спочинок, сховатися.

Префікс з- пишеться перед усіма іншими буквами: зцілення, зніяковіти, загітувати.

При додаванні префіксів роз-, з- до кореня, який починається двома приголосними, вживаються префікси розі-, зі- або зо-: розіграти, розіслати, зібрати, зігнутий, зостатися.

Зверніть увагу! Зсадити, зсутулитись, зсохнути, але ссавці, ссати.

Правопис голосних у суфіксах

Іменникові суфікси

Буква и пишеться у суфіксах іменників:

-ик: хлопчик, братик, равлик;

-ник, -чик, -щик: племінник, газівник, порушник, горобчик, прапорщик;

-ич, -ищ: москвич, родич, в’ятич, дідище;

-иськ: дівчисько, чудовисько.

При творенні нових слів и зберігається: рушник - рушничок; виняток: далеч (бо далеко), але в іншомовних словах використовуються -ік, -їк: хімік, прозаїк, алергік, трагік, стоїк.

Пишеться и в суфіксі -ин іменників, що означають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продукти харчування: бариня, княгиня, бояриня, дівчина, звірина, худобина, галявина, яловичина, ліщина, озимина, городина, довжина.

Суфікс -ин (-анин, -янин) використовується в іменниках чоловічого роду типу: киянин, болгарин, горянин, грузин. У множині суфікс -ин випадає: кияни, болгари, горяни.

Суфікс -ив(о) використовується в іменниках середнього роду зі значенням матеріалу або продукту праці: мереживо, вариво, морозиво, плетиво, паливо, прядиво, меливо, але марево, маєво, сяєво.

Суфікс -инн(я) використовується в іменниках середнього роду зі збірним значенням: гарбузиння, павутиння, квасолиння, лушпиння, але каміння, коріння, насіння, волосіння, говоріння, хрустіння, де наголос падає на суфікс -інн(я) й іменники називають процеси та абстрактні поняття.

В іменниках вживається суфікс -ищ(е), -иськ(о) після приголосних: прізвище, прізвисько, вітрище, морозище, хлопчисько, вовчище, але гноїсько, убоїще.

Суфікс -ичок = ик + ок використовується в іменниках чоловічого роду у словах, що походять від слів із суфіксом -ик, -иц: кошик - кошичок; вулик - вуличок; дощик - дощичок, ножик - ножичок, але вершечок, кружечок.

Суфікс -ичк(а), -иц(я) + к використовується в іменниках жіночого роду: полуниця - полуничка, рукавиця - рукавичка, спідниця - спідничка.

Іншомовні суфікси -ир, -ист, -изм, виступають після д, т, з, с, ч, ш, ж, р: бомбардир, культурист, туризм, кар’єрист, класицизм. Після інших приголосних пишуться суфікси -ір, -іст, -ізм: пломбір, банкір, мариніст, натуралізм.

Буква е пишеться у зменшено-пестливих суфіксах іменників (при скороченні слова е випадає):

-ечк: донечка - донька, діжечка - діжка, стежечка - стежка, мережечка - мережка;

-ечок: вершечок - вершок, словечко - слово, житечко - жито, віконечко - вікно;

-еньк: серденько, доленька;

- у суфіксі -ен(я) іменників IV відміни: імена, племена, письмена та іменників зайченя, кошеня, каченя, слоненя;

- у суфіксі -енн(я) віддієслівних іменників середнього роду з наголосом на корінь: оголошення, опалення, пригнічення, повернення, утворення, підвищення;

- у суфіксах:

-ець: молодець, стрілець;

-ень: велетень, красень;

-елезн, -тель: довжелезний, вихователь, учитель.

Прикметникові суфікси

Буква и пишеться у:

- суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки») іншомовного походження: математичний, гімназичний, терапевтичний;

- суфіксі -ин(-ий) у прикметниках зі значенням присвійності та утворених від назв тварин після приголосних: доччин, Тетянин, орлиний, бджолиний, голубиний.

Буква ї в суфіксі -їн пишеться після апострофа, й та букв, що позначають голосні: Мар’їн, солов’їний, зміїний;

- у суфіксі -ист(-ий) пишеться після приголосних: барвистий, голосистий, променистий, урочистий, а після голосних ї - -іст(-їст): двоїстий, троїстий, вибоїстий.

Буква і(ї) пишеться у суфіксах:

- -ічн прикметників іншомовного походження після всіх приголосних, крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: фізіологічний, сейсмічний, циклічний, але історичний;

- -їчн прикметників іншомовного походження після голосних: алгебраїчний, архаїчний.

Буква е пишеться у:

- суфіксах -ев (-єв), якщо основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний із наголосом на основі: ситцевий, березневий, грушевий, але кварцовий, калиновий. Суфікс -єв пишеться, коли основа закінчується на й або подовжений м’який приголосний: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий, життєвий;

- суфіксах -енко (-єнко) прізвищ: Кравченко, Гордієнко.

Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс -ов: польови¢й, дощови¢й, крайови¢й.

Зверніть увагу! Грушевий, але грошовий, дієвий, але дійовий, ситцевий, але кварцовий.