Система частин мови. Самостійні частини мови. Іменник. Числівник

Іменник - це частина мови, яка означає назву предмета і відповідає на питання хто? або що?

Іменник називає конкретні предмети, речі, (стіл, хліб, яблуко, море, зошит), істоти (батько, учитель, артист, Микола), тварини, рослини (кінь, лев, соловей, жито), явища природи (сніг, ожеледь, веселка), ознаки, властивості (бідність, доброта, чемність), дії (боротьба, виховання, слухання), числові поняття (одиниця, десяток, сотня).

Іменник має граматичні категорії роду, числа й відмінка. За характером відмінкових закінчень іменники поділяються на чотири відміни.

Синтаксична роль іменників

У реченні іменники виступають у ролі підметів, додатків, обставин, означень, іноді - присудків.

Підмет: Мудрість іде без блиску, бездумність - у позолоті.

Додаток: Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти?

Обставила: До болю близька, до сліз дорога ця земля під ногами.

Означенная: Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квиток.

Прикладка: Троянда барви-промінці кладе на сіножать.

Присудок: Мій поклик - праця, щастя і свобода.

Числівник. Лексико-граматичні розряди числівників

Числівник - частина мови, яка означає число, кількість або порядковий номер при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники означають число або кількість (певну або абстрактно-математичну) предметів і відповідають на питання скільки?: чотири, двадцять вісім, чотириста, троє, півтора.

Кількісні числівники поділяються на чотири групи:

- власне кількісні: чотири комбайни, три дороги, мільярд зірок;

- неозначено-кількісні: багато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят;

- збірні: двоє, десятеро, тридцятеро, обидва, обидві, обоє;

- дробові: дві третіх, сім восьмих, нуль цілих і три десятих, півтора.

Порядкові числівники означають порядок при лічбі однорідних предметів і відповідають на питання котрий?: перший, другий, десятий, двадцять сьомий, сотий.

За будовою числівники поділяються на три групи: прості, складні і складені.

Прості - ті, що мають один корінь: один, два, шість, сто, тисяча.

Складні - ті, що складаються з двох основ, об’єднаних в одне слово: дванадцять, двадцять, двісті, п’ятисотий.

Складені - ті, що утворені з двох або більше простих чи складних числівників, окремо взятих: двадцять чотири, п’ятсот дев’яносто вісім, шістсот сорок восьмий.