Займенники, його основні ознаки

Займенник — це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає їх.

Особові займенники

Особові займенники вказують на особу, інші істоти, предмети, явища, поняття.  Характерною особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони при відмінюванні змінюють не тільки закінчення, а й основи: я — мене, ти — тебе, він — його, вона — її, ми — нас, ви — вас, вони — їх.

У займеннику другої особи однини голосний е чергується з голосним о в давальному, орудному і місцевому відмінках: тебе — тобі, тобою, на тобі.

У непрямих відмінках особові займенники змінюють основу. Займенники він, вона, воно, вони у родовому та знахідному відмінках мають паралельні форми: його, нього; її, неї; їх, них і по-різному наголошуються залежно від того, вживаються вони із прийменниками чи без них. При відсутності прийменника наголошується другий склад: сказати мені, тобі; повідомити мене, тебе, її. При наявності прийменника наголошується перший склад: розраховуй на мене, на неї; подарунок для нього, для тебе.