Дієслово. Не з дієсловами. Правопис –шся, -ться у кінці дієслів

Дієслово — це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить (зробить) предмет?, що робиться з предметом?

Неозначена форма дієслова (інфінітив), називаючи дію або стан, не вказує на особу, число, час і відповідає на питання що робити? що зробити? Інфінітиву властивий суфікс -ти (-ть), після якого може вживатися суфікс -ся. 

Частка не з дієсловами пишеться окремо.

Частка не пишеться разом з дієсловами нездужати (хворіти), неславити (гудити), непокоїтись (хвилюватись).

 

Безособові дієслова

Безособові дієслова можуть творитися від особових дієслів у формі 3-ї особи однини теперішнього або минулого часу за допомогою зворотної частки -ся: робить — робиться, їсть — їсться, спить — спиться. 

Дієвідмінювання — це змінювання дієслова за способами, часами, особами або родами та числами.

Дієслова поділяються на першу і другу дієвідміни.

До першої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -уть (-ють), а в інших особах (крім першої особи однини) мають закінчення -е (-є): вести — веду, ведеш, веде, ведемо, ведете, ведуть (теперішній час); читати — читатиму, читатимеш, читатиме, читатимемо, читатимете, читатимуть (майбутній час, недоконаний вид); намалювати — намалюю, намалюєш, намалює, намалюємо, намалюєте, намалюють (майбутній час, доконаний вид). 

До другої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -ать (-ять), а в інших особах (крім першої особи однини) мають закінчення -и (-ї): держати — держу, держиш, держить, держимо, держите, держать (теперішній час); засвітити — засвічу, засвітиш, засвітить, засвітимо, засвітите, засвітять (майбутній час, доконаний вид).