Звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки

• Фонетика (гр. phonetike — звуковий, голосовий) — розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки — найменші одиниці мовного потоку. Звуки поділяються на голосні і приголосні.

• Графіка (гр. graphikos від grapho — пишу, креслю, малюю) — це сукупність усіх засобів даної писемності, накреслень, якими мова передається на письмі: літери алфавіту, апостроф, знак наголосу, розділові знаки.

• Найважливішим принципом графіки є відповідність між алфавітом і системою звуків певної мови. Українська графіка загалом відповідає основним вимогам — більшість літер позначає один звук. На позначення голосних звуків уживаються літери а, е, и, і, о, у; на позначення приголосних звуків — літери б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, ц, ч, ш. Однак в українському письмі є випадки порушення графічних вимог. Це вживання літери ь (м’який знак), яка звука не позначає, а передає м’якість попереднього приголосного. Друге порушення вимоги графіки — це те, що літери я, ю, є, ї передають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі] у позиціях на початку слова, після голосного, м’якого знака та апострофа. Літера щ позначає два звуки [шч]. Буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук [дж] і [дз], а при належності д до префікса, а ж або з до кореня — два окремих звуки: джерело, кукурудза — підживити, підзвіт. 

 

Класифікація приголосних

Приголосними називаються звуки, що творяться за допомогою голосу і шуму. В українській мові 32 приголосних звуки. За участю шуму і голосу вони поділяються на шумні і сонорні.

Шумними називаються такі приголосні, які творяться за допомогою тільки шуму або шуму з незначною кількістю голосу. 

Сонорні — це такі приголосні, які творяться шумом і голосом з перевагою голосу.

Шумні приголосні поділяються на дві групи: дзвінкі і глухі.