БІОГРАФІЯ  МАТЕМАТИКА

         Визначним вченим часів Архімеда був його сучасник і друг Ератосфен (бл. 276 – 194 до н.е.). Ератосфен родом з міста Кірени на північному узбережжі Африки. Він одержав блискучу і всебічну освіту в Афінах і близько 245 року до н.е. був запрошений на посаду вихователя майбутнього Птоломея ІV Філопатера. Йому було доручено і керівництво уславленою Александрійською бібліотекою. Різнобічна освіта Ератосфена знайшла прояв і в його працях. Будучи переважно географом і астрономом, Ератосфен при цьому писав трактати: „Про добро і зло”, „Про багатство і бідність”, „Про мистецтво жити не сумуючи”, „Про те, що кожний поет прагне розважати, а не вчити читача”. Ним написані твори з літератури і граматики. Ератосфену належать праці „Географія”, „Про вітер”, „Про вимірювання Сонця”, „Про вимірювання Землі”, „Про розміщення зірок”, „Про розташування знаків Зодіаку”.

У творі „Про вимірювання Землі” Ератосфен, між іншим, виклав свій метод вимірювання земного меридіану. Такого роду вимірювання було проведено вперше в історії людства. Для цього Ератосфеном було обрано два пункти на земній кулі - міста Александрія і Сієна, розташовані на одному меридіані на відстані 750 км одне від одного. (Фактично вимірювання велось у стадіях. Аттичний стадій приблизно дорівнював 176,7 м). Під час літнього сонцестояння о 12 годині дня в Сієні було встановлено, що вертикальна жердина не мала в цей час тіні. А в Александрії довжина тіні відповідала куту 70361 приблизно відповідає 1/50 частині повного кола, то 750 км складають таку ж частину меридіану. Якщо вважати, що Земля має форму кулі, то, за обчисленням Ератосфена, діаметр її складає 12 625 км, що відрізняється від дійсного значення всього на 75 км.

Ератосфен займався хронологією, астрономією, філологією, філософією і музикою. У галузі математики дав відомий спосіб знаходження простих чисел (решето Ератосфена), вивчав середні величини. Заклав основи математичної географії. До числа чисто математичних творів Ератосфена відносяться „Решето”, „Про конічні перетини”, „Про вимірювання” і „Про середні величини”. Із творів Ератосфена до нас дійшли тільки дещо.

Відомо, що на старості Ератосфен втратив зір і тому вкоротив собі життя шляхом добровільного і безперервного голодування.