БІОГРАФІЯ МАТЕМАТИКА
Даламбер Жан Лерон (16.11.1717 – 29.10.1783) – французький математик, механік і філософ, член Паризької АН (1741), Петербурзької АН (1764) і других академій. Народився в Парижі. Уже в ранньому дитинстві дивував своїм розумом і спостережливістю. Одержав прекрасну освіту. Вивчивши юриспруденцію, він став адвокатом. Багато часу Даламбер вивчав медицину і природничі науки. У 1739 і 1749 роках він подав до Паризької АН два трактати про рух твердих тіл у рідині і про інтегральне числення, за що був обраним в число її членів. У „Трактаті про динаміку” (1743) Даламбер вперше сформулював свій знаменитий принцип. За „Роздуми про загальні причини вітрів” (1744 і 1747) Даламбер одержав премію Берлінської АН і був обраним її членом. Основні математичні дослідження Даламбера відносяться до теорії диференціального числення. Він знайшов розв’язок диференціального рівняння і частинні похідні другого порядку. Роботи Даламбера, а також Ейлера та Бернуллі заложили основу математичної фізики. Іменем Даламбера названі оператор і парадокс. Даламбер і Ейлер першими знайшли ті основні рівняння, що пов’язують дійсну та уявну частини аналітичної функції, які пізніше стали називати рівняннями Коші-Рімана. Даламбер одержав цінні результати у теорії звичайних диференціальних лінійних рівнянь із сталими коефіцієнтами і систем таких рівнянь першого та другого порядку, запропонував спосіб розв’язання диференціально-функціональних рівнянь. Обчислення нескінчено малих Даламбер пробував пояснити за допомогою теорії границь. У теорії рядів його ім’я носить достатня ознака збіжності рядів. У алгебрі також відома основна теорема алгебри, або лема Даламбера.
Даламбер разом із Д.Дідро працював над створенням „Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел”. У перших її томах він помістив такі важливі статті, як „Диференціали”, „Рівняння”, „Динаміка”, „Геометрія” і др. У „Енциклопедії” вперше висловив ідею про час як про четверте вимірювання.
Даламбер займався також літературною діяльністю, музичною теорією і музичною естетикою.
ІІ. СЛОВНИК МАТЕМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ
Планіметрія – від латинського слова „planum” – площина і грецького „metreo” – міряю.
Фігура – латинське слово, що означає образ, вид. Цей термін ввійшов у користування, починаючи з ХІІ століття.
Лінія – від латинського слова „linea”, утвореного від слова „linum” - льон, льняна нитка, шнур.
Аксіома - грецького походження, буквально означає повага, авторитет, те, що внаслідок свого авторитету не підлягає сумніву, речення варте поваги.
Теорема – від грецького „teoreo” – придивляюсь, спостерігаю
Медіана - від латинського „medius” – середній.
Перпендикуляр – від латинського слова „perpendicularis” - прямовисний.
Бісектриса - від латинського слова „bis”, що означає двічі, надвоє і „sectrix” – січна.
Катет – від грецького „katetos” - висок, перпендикуляр.
Гіпотенуза – від грецького „та, що тягнеться”, „та, що стягує”.
Градус – від латинського „gradus” – крок, ступінь.
Діаметр – від грецького „diametros” – поперечник.
Хорда – від грецького „chorde” - струна, тятива.
Радіус – від латинського - промінь