Де знаходяться оази ?

У деяких місцях у пустелі з'являються маленькі, іноді більші ділянки родючої землі, неначе створені чарівником: невеликі став­ки, криниці, городи і пальми, а між ними будинки. У таких оазах з давніх-давен жили селяни. Раніше такі зелені острови слугували місцем відпочинку для караванів, які тягнулися через пустелю, тут вони могли зупинитися і запастися водою. Річкові оази вини­кають поблизу таких рік, як Нігер і Ніл, проте типові оази розта­шовані в центрі пустелі. Вони виникають там, де ґрунтова вода підходить близько до земної поверхні. Найчастіше воду качають із криниць, іноді вона витікає із землі сама собою.

Чи е в пустелі ґрунтові води ?

У деяких місцях у пустелі під час розкопок натрапляють на воду. Іноді дощова вода збирається над водонепроникними шарами і ут­ворює підземні озера, які близько підходять до земної поверхні. Проте такі родовища ґрунтових вод зустрічаються рідко, оскільки рідко йдуть дощі. Колись все було по-іншому. В льодовиковий період, тоді, як Північна Європа і частини Центральної Європи бу­ли вкриті товстими льодовиками, в сьогоднішній Сахарі панував досить м'який клімат із рясними дощами. Під землею у велетенсь­ких порожнинах, оточених стінами з гірських водонепроникних

порід, як у плавальному басейні з бетонними стінами, накопичува­лися величезні запаси води. Зверху такий природний басейн при­кривала кам'яна кришка.

З якою швидкістю рухаються айсберги ?

Коли платформа шельфового льодовика сповзає в море, від неї за­звичай відколюються айсберги. Більшість із них дрейфують у по­лярному морі, аж поки — після кількох років мандрів — розтануть або опиняться в морському рукаві, де вони знову візьмуться кри­гою. Одного разу дослідники оглянули у пошуках айсбергів морсь­ку зону розміром із Швейцарію і нарахували там 30 000 айсбергів. У течії полярного моря айсберги дрейфують із швидкістю 13 кіло­метрів на годину. Це приблизно дорівнює середній швидкості бігу­на на довгі дистанції.

Де моЖна ходити по деревах ?

Тундрою називають порослі низькими деревами зони між пів­нічним лісовим кордоном і північним полярним регіоном. Пів­нічна Скандинавія, Сибір та Аляска — тундрові зони. Ці розлогі зони у півтора раза більші за Бразилію і покривають майже десяту частину суші Землі. Кущі та дерева виростають тут лише до десяти сантиметрів угору, проте їхнє гілля стелеться по землі на кілька метрів од стовбура. В тундрі можна, так би мовити, гуляти по кро­нах дерев. 

Чому Вапняк пропускає дощову воду ?

Вапняк так само водопроникний, як і будь-яка інша гірська поро­да. Дощові краплі, падаючи на землю, забирають із повітря щонай­менші частинки вуглекислого газу. І, просочуючись крізь родючий ґрунт, дощова вода також збагачується вуглекислим газом. При цьому утворюється слабка кислота, вуглекислота. Чиста вода, от­же, стає злегка вуглекислою мінеральною водою — а вуглекислота може розчиняти вапняк. Відбувається хімічна реакція, внаслідок якої вапняк перетворюється на речовину під назвою бікарбонат кальцію. В такий спосіб дощова вода поглинає вапняк. Один літр води може розчинити в породі один грам вапняку. За досить корот­кий термін у вапняковій породі з'являються спочатку пори, потім — тріщини і, зрештою, порожнини. Минає близько пів- мільйона років, перш ніж із тонкої тріщини утворюється порожни­на діаметром один метр.

Чому карстові території такі неродючі ?

Типові карстові території часто схожі на неживі місячні ландшаф­ти. Дощова вода швидко просочується крізь пори, отвори та тріщи­ни, які вона сама вимила. Ґрунтових вод майже нема, бо під зем­лею нема водонепроникних шарів. Самі назви закарстованих зон, розташованих високо у Східних Альпах, свідчать про те, що життя там немає: Мертві гори, Кам'яне море або Пеклові гори. Проте на деяких альпійських карстових територіях ростуть навіть хвойні дерева. Нижче розташовані карстові зони, такі, як Швабська Юра, вони зелені й родючі, проте коли селяни орють поля, леміш плуга скородить по вапнякових брилах. Орна земля тут кам'яниста, а гумусовий шар тонкий. Адже просочуючись у землю, дощова вода завжди несе із собою вглибину і ґрунт.

Куди дівається вода, що зникає в землі ?

Замість дзеркала ґрунтових вод у карстових зонах на глибині є дзер­кало карстових вод. Річ у тому, що вода часто збирається в тріщинах і розколинах, які пов'язані одна з одною і в яких вода через це завжди має однаковий рівень. Зайва вода тече далі й утворює підземні ріки, котрі з шумом течуть велетенськими проходами та ве­личезними печерами. В якому місці знову з'явиться зникла в землі ріка, можна визначити, виливши у воду фарбу. У турецькій гірській системі Тавр було забарвлено воду в одній ріці. Потім з'ясувалося, що її вода знову вийшла на поверхню через 40 кілометрів. При цьо­му вона перетнула все гірське пасмо.

Як рослинам у лісі Вдається отримувати достатню кількість світла ?

Рослини безпосередньо залежать від сонячного світла. На відміну від тварин, які вбирають енергію опосередковано (через рослини та інших тварин), рослинам енергія передається безпосередньо від Сонця. Вони отримують своє харчування переважно зі світла, води й повітря. Тому зелені рослини передусім так сильно залежать від сонячного світла. Якщо тварини борються одне з одним за їжу, то рослини борються за ліпші місця під Сонцем. У наших вітчизня­них листяних лісах це особливо добре можна спостерігати. Тут ли­стя дубів, буків та інших високих листяних дерев забирають найбільшу частину сонячного світла. Вони ростуть так високо і розкидають свою крону так широко, підставляючи її просто під Сонце, що перехоплюють, можливо, найбільшу кількість сонячно­го світла і, мабуть, найпряміші промені Сонця. Ярусом нижче со­нячного світла менше. Тут, під листяним дахом, живуть рослини, які можуть існувати і в тінистій частині лісу, поглинаючи залиш­ки сонячного світла.

Якби не було незначних відмінностей у вмісті солі в північних і південних районах Атлантичного океану, ми, європейці, взимку, мабуть, добряче змерзли б. Тоді у нас було б так само холодно, як у Сибіру. Річ у тім, що помірно вологою і прохолодною зимовою по­годою ми зобов'язані могутній теплій течії в Атлантичному океані під назвою Гольфстрім, яка омиває береги північних європейських країн і також нагріває повітря у Хінтерланді. Цей велетенський водний насос може працювати тільки тому, що у Північній Атлан­тиці, в районі Ісландії, зіштовхуються потоки води з різним вмістом солі.

Яке походження Гольфстріму ?

Тепла й солона океанська течія, яка дарує нам м'який клімат, ча­стково походить з Мексиканської затоки (в буквальному перекладі слово «Гольфстрім» означає «Течія затоки»). А переважна частина теплих мас води, що течуть у напрямку Північної Європи, похо­дить з Індійського океану. Тепла течія огинає південний мис Афри­ки, проходить уздовж африканського узбережжя, піднімається вгору й доходить до Ісландії. Тут ця тепла течія зникає, в букваль­ному розумінні вона тоне.

Де знаходиться найбільший водоспад на Землі ?

У районі Ісландії теплі, багаті на сіль морські течії зіштовхуються з холодною водою, яка солі містить трохи менше. До того ж і повітря тут досить холодне. Теплі течії від зіткнення, з одного боку, із цим повітрям, а з іншого — з холодною водою, дуже різко охолоджують­ся. Завдяки порівняно високому вмістові солі водні маси Гольфстріму досить важкі, тому вони опускаються на глибину. Потоки води стрімко йдуть на глибину від трьох до чотирьох кіло­метрів. Це явище можна собі уявити як велетенський підводний водоспад. Щосекунди тут падає вниз, на морське дно, приблизно 17 мільйонів кубічних метрів води. Це в двадцять разів більше за ту кількість води, яку всі ріки та струмки Землі, разом узяті, одночас­но вливають у море. Повільно, але з непереборною силою ця охоло­джена глибинна вода тече назад у Південну Атлантику і в Тихий океан.

Що тягне Гольфстрім на північ ?

Водні маси Гольфстріму, які перед Ісландією зникають з верхніх морських шарів і стрімко йдуть у глибину, повинні, звичайно, по­повнюватися. Поповнення надходить із теплими поверхневими течіями. Цей велетенський водний насос діє як ескалатор. Нагорі, біля Ісландії, вода Гольфстріму зникає. Через океанські глибини вона повертається назад, знову з'являється у жарких регіонах, і подорож океанами повторюється.

Чому ріки течуть збиваючись ?